Підрядник не виконав роботи на історичному обʼєкті але отримав кошти за роботу

Доброго дня!

У першу чергу потрібно ознайомитися з договорами, які були укладені між замовниками (Городенківська міська рада, Комунальний заклад "Центр культури і мистецтва" Городенківської місько ради) та виконавцем (Приватне підприємство "Теплодім-ІФ"). За посиланням ці договори відсутні, що скоріш за все пов'язано з видом процедури закупівлі (звіт про договір, тобто закупівля без використання електронної системи). 

Ви пишите, що гроші не повертає та роботу не завершує. 

Замовники вже зверталися до виконавця з відповідними вимогами, я правильно розумію?

Коли саме та в якій формі (по телефону, листами на юридичну та/або електронну адресу тощо)?

Чи відповідав виконавець на ці звернення?

Робота взагалі не була розпочата чи просто досі не завершена (по яким причинам)?

Наразі по Вашим питанням повідомляю наступне. 

1) Як можна оформитися юридичну претензію щоб підрядник відповідав за якість результату та вікна були зроблені? - відповідно до статті 19 Господарського процесуального кодексу України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.

При цьому, відповідно до статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

У претензії зазначаються:

повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред'являється;

дата пред'явлення і номер претензії;

обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;

докази, що підтверджують ці обставини;

вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;

сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;

платіжні реквізити заявника претензії;

перелік документів, що додаються до претензії.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії.

Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обгрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.

При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.

Слід зазначити, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов'язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15,16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу.

Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002 дав роз'яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору. Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що:

• можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору;
• обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист;
• обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

2) Як варто звертатися в прокуратуру? - я так розумію, Ви хочите подати заяву про вчинення кримінального правопорушення. На мою думку, у даному випадку має місце невиконання умов договору, що має вирішуватися у вищезазначеному порядку (пред'явлення претензії, звернення до суду).

Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Реєстру, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Реєстру. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей в Реєстр. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

До Реєстру вносяться відомості про:

1. час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2. прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3. короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
4. інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
5. попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6. передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (частина п'ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218, пункт 4 частини другої статті 301 КПК України);
7. прізвище, ім'я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;
8. дату та час затримання особи (звільнення);
9. обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176-178, 200, 202, 299, 492, 493, 508 КПК України);
10. час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина перша статті 298⁴, частина друга статті 307 КПК України);
11. час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об'єктивних причин (стаття 277, частина перша статті 298⁴ КПК України);
12. юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 КПК України, стаття 96-3 КК України);
13. дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 297⁴ КПК України);
14. зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 298⁵ КПК України);
15. оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 КПК України);
16. об'єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 КПК України);
17. продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294, частина перша статті 298⁵ КПК України);
18. встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред'явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна;
19. закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283, стаття 301 КПК України);
20. інші відомості, передбачені в електронних картках (пункт 1 розділу 2 глави І Положення).

У Реєстрі автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Якщо буде потрібна допомога, пишіть на пошту [email protected]

Всього найкращого!