У 2025 році податківці змінили свої вимоги відносно апостилів, легалізації сертификатів і довідок про резидентство ФРГ, США, Эстония, Польша. Чи варто їх виконувати?
У 2025 році змінилися вимоги податківців відносно сертифікатів і довідок про податкову резидентнісь нерезидентів деяких країн (ФРГ, США, Эстония, Польша). Нагадуємо, що наявність у резидентів, які виплачують деякі види доходів нерезидентам, зокрема, фрахт, оренда, роялті, проценти, дивіденди, посередницькі винагороди, дає можливість скористуватися міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування з країнами реєстрації таких нерезидентів та сплачувати в бюджет України податок на прибуток з доходів нерезидентів (репатріацію) за зниженою ставкою або взагалі не сплачувати.
1. Раніше податкові органи зазначали, наприклад, у листі ДФС від 25.04.2017 № 8882/6/99-99-15-02-02-16) що такий сертифікат видається податковими інспекціями федеральних земель та надається в оригіналі на офіційному бланку місцевого податкового органу ФРН і не потребує легалізації або засвідчення апостилем. Однак в ІПК №1435/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК 14.03.2025 р ДПС наголосила, що згідно з інформацією, отриманою від Федерального Міністерства фінансів ФРН (www.bundesfinanzministerium.de), зараз довідка, яка підтверджує резиденцію ФРН, видається всіма федеральними землями за єдиною формою (034450). А тому для прийняття її в Україні вона повинна містити апостиль, передбачений ст. 4 Гаазької Конвенції, бути перекладена на українську мову та нотаріально засвідчена. При цьому, ДПС не зазначила, з якої дати треба виконувати такі вимоги, але можна зробити висновок, що, якщо сертифікат виданий за формою 034450, податківці будуть його визнавати тільки за наявності апостилю.
2. Раніше ДПС дотримувалася думки, що оригінал довідки (на спеціальному папері з водяними знаками) за формою N 6166, яка видається Філадельфійським сервісним центром, що є структурним підрозділом Служби внутрішніх доходів США, і яка є єдиною формою підтвердження права особи (резидента США), приймається податковими органами України без консульської легалізації та без апостилю (листи ДПА України від 17.02.2004 р. N 2625/7/12-0117 та від 17.05.2004 р. N 8780/7/12-0117), але обов’язково з офіційним перекладом українською мовою.
В останніх ІПК (наприклад, 1266/ІПК/99-00-21-02-03 від 11.03.2025 р.) ДПС почала стверджувати, що такі довідки повинні бути завірені апостилем.
3. Між Україною та деякими країнами діють міжнародні договори про правову допомогу. У своєї інформації (лист від 12.02.2021 р. N 1326/12.1.1/26-21), доведеної, у тому числі і до ДПС, Міністерство юстиції фактично наголосило, що, враховуючи те, що такі договори не поширюються на податкові відносини, та документи від податкових органів слід приймати на території України лише за умови засвідчення їх дійсності шляхом проставлення апостилю відповідно до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (1961 р.), або шляхом консульської легалізації, якщо держава не є стороною цієї Конвенції.
Як наслідок, ДПС почала вимагати, щоб сертифікати податкової резиденції країн, з якими діють договори про правову допомогу, зокрема, Естонії, Польщі, були завірені апостилем.
Цих вимог краще дотримуватись, оскільки практика показує, що доводити податківцям протилежне, марно.
Аудитор Сергій Гонтаровський