Стаття відповідає на актуальні питання експедиторських компаній та інших посередників, які проводять валютні операції з нерезидентами і в декларації з податку на прибуток повинні відображати "податкові" різниці.
Яким чином повинно здійснюватися 30% коригування фінансового результату у експедиторів: від всієї продажу послуг з урахуванням транзитних обсягів третіх осіб чи від суми отриманої плати експедитору, яка відображається у фінансовій звітності (у формі 2)?
Згідно п.140.5.4 та 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. передбачено здійснення 30%-го коригування фінансового результату в сторону збільшення від суми витрат (доходів), здійснених на придбання/продаж товарів (робіт, послуг) від постачальників або на користь покупців, які мають реєстрацію в державах, що включені до переліку держав (територій)із низькоподаткових юрисдикцій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 та/або мають організаційно-правову форму, яка включена до переліку організаційно-правових форм нерезидентів яка не передбачає сплату корпоративного податку(податку з доходів) за місцем реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480.
Яким чином повинно здійснюватися 30% коригування фінансового результату у експедиторів: від всієї продажу послуг з урахуванням транзитних обсягів третіх осіб чи від суми отриманої плати експедитору, яка відображається у фінансовій звітності (у формі 2)?
Нами було проведено аналіз норм п.п.140.5.4, 140.5.5-1 ПКУ, Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність, глави 65 Цивільного кодексу, п.6.2. ПСБО 15 та п.9.1. ПСБО 16. За результатами аналізу ми можемо висловити наступну думку.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (частина перша ст. 929 ЦКУ).
Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (частина перша ст. 931 ЦКУ).
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування (стаття 9 Закону про транспортно-експедиторську діяльність).
Згідно п.9.1. ПСБО 16, не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.
Згідно п.6.1. ПСБО 16, не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.
Таким чином, суми витрат експедитора придбання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, та суми, отримані експедитором від замовника як компенсація вищезазначених витрат, не включаються до витрат та, відповідно, доходів експедитора у бухгалтерському обліку та фінансової звітності експедитора. При цьому, у податковому обліку не передбачено особливостей формування фінансового результату експедиторів за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Відповідно до пп.134.1.1. ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
На підставі вищенаведеного можна зробити висновок, що коригування фінансового результату, передбачені п.п.140.5.4, 1405.5-1 ПКУ не застосовуються у разі, коли витрати на придбання та/ або отримані суми компенсацій не включаються до витрат та, відповідно, доходів платника податку, тобто, не враховуються при визначенні фінансового результату відповідно до стандартів бухгалтерського обліку.
ВИСНОВКИ.
Таким чином, на нашу думку, експедиторські компанії, у яких відповідно до договору на транспортно-експедиторське обслуговування та стандартів бухгалтерського обліку, до доходу включається тільки винагорода, і не включаються до доходів / витрат сум вартості робіт (послуг) третіх осіб, залучених до перевезення (транзитні обсяги), не повинні застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.4, 1405.5-1 ПКУ до сум транзитних обсягів.
До речі, аналогічну позицію висловив Мінфін в УПК від 14.05.21 р. № 266 при розгляді питання щодо застосування коригувань фінансового результату згідно п.п. 140.5.4, 1405.5-1 ПКУ при здійсненні операцій за договорами комісії, які є аналогічними договорам на транспортно-експедиційне обслуговування.