Виїхав за кордон на початку жовтня у якості супроводжуючого інваліда 2 групи і не повернувся, як того вимагають Правила перетину кордону. На консульський облік не ставав. Повістку, перебуваючи в Україні, не отримував, документи, що підтверджують право на відстрочку від мобілізації до ТЦК не надавав. Строкову службу не проходив- обмежено придатний. Прошу консультації щодо подальших дій беручи до уваги недавню Постанову КМУ 1487.
Доброго вечора.
Правила виїзду громадян України за кордон регулюються Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі – Правила).
Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 2-1 Правил передбачено, що:
«Громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, зазначені в абзацах третьому - сьомому, дев’ятому і десятому цього пункту, які супроводжували осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, чи дітей, визначених пунктом 2-2 цих Правил, для виїзду за межі України, зобов’язані повернутися в Україну не пізніше повернення на територію України осіб, яких вони супроводжували.».
Тобто, Правилами встановлено обов’язок щодо повернення на територію України не пізніше повернення на територію України особи, яку Ви супроводжували.
Керуючись цими Правилами Ви мали повернутись.
Водночас, враховуючи, що Ви виїхали як супроводжувач особи з інвалідністю другої групи, то Ви, скоріше за все, маєте право на звільнення від мобілізації.
Якщо Ви маєте право на звільнення від мобілізації, то до Вас не може бути застосовано відповідальність за так званне «ухилення від мобілізації», оскільки Ви їй не підлягаєте, й відповідно, не можете від неї ухилятись.
Напишіть мені у телеграм +380932049512 кого саме Ви супроводжували, для кращого розуміння ситуації.
Подальшу увагу необхідно звернути на те, що ні кодекс України про адміністративні правопорушення, ні Кримінальний кодекс України не містять норм, які б встановлювали пряму відповідальність за порушення вищезгаданої норми Правил перетину кордону.
Тобто, пряма відповідальність за не своєчасне повернення або ж не повернення на сьогодні у законодавстві відсутня.
Також, відповідно до пункту 22 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються: засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Це означає, що тільки Законом може бути передбачено, що те чи інше діяння є адміністративно чи кримінально караним, а також відповідна відповідальність за порушення.
Постанова Кабінету Міністрів України не є Законом. Постанова КМУ не встановлює і не може встановлювати кримінальної чи адміністративної відповідальності.
Постанова КМУ № 1487 не впливає на звільнення (відстрочку) від мобілізації, перетин кордону чи відповідальність, яка може бути застосована до військовозобов’язаних осіб, оскільки кримінальна відповідальність встановлюється Кримінальним кодексом України, а адміністративна – кодексом України про адміністративні правопорушення.
У пункті 52 Постанови 1487 зазначено, зокрема, наступне:
«Закордонні дипломатичні установи України:
інформують громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу;
сприяють поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період);
повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку;
ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за списком (додаток 15). Список зберігається в закордонній дипломатичної установі України протягом п’яти років.».
Теоретично, керуючись цими нормами дипломатичні установи можуть почати видавати повістки при особистому відвідувані їх військовозобов’язаними особами. Чи буде це дійсно так наразі складно сказати, оскільки Постанова 1487 була прийнята нещодавно і поки немає інформації як саме вона працюватиме.
Якщо у Вас будуть додаткові питання напишіть мені у телеграм за вказаним номером.
Буду вдячний за залишений відгук.
Бажаю Вам всього найкращого!
Дуже дякую!
Якщо будуть питання чи ще потрібна допомога пишіть у вайбер/телеграм +380932049512.