щодо опротестувати оплати за опалення

Добрый день, питання щодо опротестувати оплати за опалення за 2 попередні опалювальних сезони 2022-23 і 23-24,
ЖК Оранж пров. Лисогірський 20, яке нараховано мбс укринвест, хоча Договір з ними був підписаний 06-08-2024 р.,
вони посилаються на якийсь закон, згідно якому послуги опалювання мають забезпечуватсиь навіть за відсутностідоговорів
та фактичного проживання. Фактично в ті 2 сезони у квартирі ніхто не проживав, вона залишилась після будівництва,
на даний момент ні вода ні світло не підключено. Можливо я винний, треба було написати тоді заяву, але мене не було у Києві.
Лічильник на опалення ьув встановлений у лютому 2024 р. він на НУЛІ, але вони все одно нарахували до кінця сезону.
Як можна опротестувати оплати за опалення за 2022-23 і 23-24 рр. (25.300 грн.), а також зараз, перед новим опалювальним сезоном, написати заяву
про відмову від цих послуг?
04.10.2024 16:33 125

Консультація виконавця

Андрей Карпенко
Адвокат Київ
У сервісі: 3 роки
166 відгуків (165 +) (1 -)
Консультацій: 903

Вітаю!

1.

НАЖАЛЬ ЗАКОН НЕ НА ВАШОМУ БОЦІ.

ЗАКОН УКРАЇНИ 

"Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19#top

Стаття 10. Розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами

1. У будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

При цьому для цілей розподільного обліку відповідно до цієї статті права та обов’язки споживачів поширюються також на власників майнових прав на об’єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

2. Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об’єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:

1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об’єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об’єму) таких споживачів.

Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті;

6) обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об’єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об’єктом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі - за іншим принципом, визначеним цією методикою;

7) співвласниками багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть установлюватися поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами (у наріжних квартирах (приміщеннях), квартирах (приміщеннях), розташованих на перших і останніх поверхах будівель тощо) відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

4. Розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

6. Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

ххххххх

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 серпня 2019 р. № 830
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 8 вересня 2021 р. № 1022)

"Правила надання послуги з постачання теплової енергії"

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#top

13. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

14. Відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) здійснюється за рішенням співвласників багатоквартирного будинку у порядку, встановленому Мінрегіоном. Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку визначається система подальшого забезпечення такого будинку теплопостачанням з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

ххххххх

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
регіонального розвитку,
будівництва
та житлово-комунального
господарства України
26 липня 2019 року № 169

"Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води"

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0982-19#top

ПРОСТО ВІДМОВИТИСЬ ВІД ЦО НЕМОЖЛИВО.

III. Порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО та ГВП

1. Власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

3. Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.

7. Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків.

За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил.

8. Відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня у спосіб, що не перешкоджає постачанню теплової енергії та гарячої води до інших квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаних до ЦО та ГВП.

ххххххх

АБОНЕНТСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЦО СПЛАЧУЕТЬСЯ ВЕСЬ РІК, НЕ ЗВАЖАЮЧИ НА РІВЕНЬ СПОЖИВАННЯ ПОСЛУГИ З ЦО.

Плата за абонентське обслуговування – платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання послуги з постачання теплової енергії.

Зокрема, абонентська плата включає такі витрати:
– укладення договору про надання комунальної послуги;
– здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами;
– нарахування та стягнення плати за спожиті комунальні послуги;
– обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку теплової енергії (у разі їх наявності).

У зв’язку із затвердженням Постанови КМУ від 8 вересня 2021 р. № 1022 (далі ПКМУ 1022) затверджено зміни, що вносяться до Постанови від 21 серпня 2019 р. № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» на офіційному веб-сайті міської ради  розміщено публічний індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Плата за абонентське обслуговування нараховується всім споживачам, з якими укладений індивідуальний договір про надання послуги (населенню, бюджетним установам, організаціям та іншим споживачам).

Звертаю увагу на те, що граничний розмір плати за абонентське обслуговування залежить від законодавчо встановленого на відповідну дату розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.
Тобто розмір плати за абонентське обслуговування може змінюватися тільки за умови зміни законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму.

2.

З ПРИВОДУ СПИСАННЯ БОРГІВ.

На сьогодні в українському законодавстві відсутні норми, які б передбачали автоматичне списання боргів за комунальні послуги для всіх категорій споживачів.

Водночас, на період воєнного стану діють певні обмеження, які були введені Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 5 березня 2022 року. Ці обмеження включали:

  • Заборону стягнення боргів за комунальні послуги, які виникли після 24 лютого 2022 року, для жителів територій, де ведуться бойові дії, та тимчасово окупованих територій. Проте це стосується лише тих споживачів, які документально підтвердили свою тимчасову відсутність у цих помешканнях.
  • Заборону нарахування штрафів, пені та інших санкцій на борги населення за комунальні послуги незалежно від дати їх виникнення.
  • Заборону відключення комунальних послуг через неоплату.

Однак, ситуація змінилася з 29 грудня 2023 року, коли Постановою Кабміну №1405 цей мораторій було скасовано.

Відтоді відновлено нарахування пені, штрафів, та інших санкцій за комунальні послуги, а також можливість стягнення заборгованості в судовому порядку та відключення споживачів від комунальних послуг. Єдиним виключенням залишаються тимчасово окуповані території та території, де ведуться бойові дії.

Споживачі комунальних послуг мають законну можливість ініціювати списання своїх боргів перед постачальниками. Важливо розуміти, що для цього необхідна певна передумова: постачальник послуг повинен звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості зі споживача.

Якщо під час судового розгляду суд стане на бік споживача, йому може бути надано право списати борги за комунальні послуги. Це можливо за кількома обставинами:

  • Тривалість заборгованості. Якщо борг перед постачальником існує понад три роки.
  • Борги попередніх власників. Якщо заборгованість виникла через нарахування коштів попередніми власниками житла.
  • Некоректне нарахування. Якщо постачальник неправильно нарахував борг, не враховуючи фактичну площу житла споживача.
  • Банкрутство споживача. Якщо в судовому порядку споживача офіційно визнано банкрутом.

У випадку, якщо споживач доведе свою правоту в суді, він може домогтися списання накопичених боргів відповідно до чинного законодавства. Проте, навіть у випадках, коли списання боргу є можливим, слід бути готовими до того, що цей процес вимагатиме значних зусиль.

Якщо подобається, тисни кнопку