У статті розглядаються основні аспекти спадкування в Україні: порядок спадкування за законом і заповітом, черговість спадкоємців, строки прийняття спадщини, а також можливі спори та шляхи їх вирішення.
Спадкування – це перехід прав та обов’язків померлого до його спадкоємців. В Україні спадкування відбувається за двома основними підставами: за законом і за заповітом.
Заповіт – це письмовий документ, у якому людина визначає, кому і в яких частках передати своє майно після смерті.
Заповіт має бути нотаріально посвідчений.
Особа може позбавити когось із спадкоємців права на спадщину.
Існує поняття обов’язкової частки, тобто незалежно від змісту заповіту, певні особи (неповнолітні, непрацездатні діти, подружжя, батьки) мають право на частку спадщини.
Якщо заповіту немає або він визнаний недійсним, спадкування відбувається за законом у такій черговості:
Діти, подружжя, батьки.
Рідні брати, сестри, бабусі, дідусі.
Дядьки, тітки.
Особи, які проживали разом із померлим не менше п’яти років.
Інші родичі.
Подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця.
Якщо строк пропущено – можливе відновлення через суд, якщо є поважні причини.
Нотаріус відкриває спадкову справу, після чого проводиться перевірка наявності заповіту та інших документів.
Оскарження заповіту – можливо, якщо є підозра на підробку або недієздатність спадкодавця.
Позбавлення спадщини – можливе, якщо спадкоємець вчинив злочин проти спадкодавця.
Поділ спадщини між спадкоємцями – якщо немає згоди, питання вирішується в суді.
Спадкування – складний юридичний процес, який потребує дотримання законодавчих норм. Важливо вчасно подати документи та, за необхідності, звертатися до юриста, щоб уникнути можливих проблем.
Якщо вам потрібна консультація щодо оформлення спадщини – звертайтеся до юриста!