На протязі всього 2019р. ФОП 2 групи періодично отримував дохід від діяльності на особисту картку, а не на поточний рахунок, та не відображав це в книзі доходу. У ФОПа нема РРО. Якщо сумувати , поступлення на особисту картку та прихід по книзі доходу, то він перевисив би всі ліміти (і 1млн для РРО і 1,5млн. для 2 групи).
Чи можуть налоговики це побачити, розцінити, як приховування доходу, та доказати?
Чим це загрожує і чи можливо це виправити?
У ФОПа є офіційно працевлаштований бухгалтер, який ніякі документи (рахунки, видаткові накладні, квитанції і т.д.) не завіряв підписом, чи загрожує якась відповідальність для бухгалтера?
Доброго дня!
За змістом Ваших запитань ризикну припустити, що Ви отримали лист від Вашого банку із вимогою надати підтвердження підстав здійснення певних операцій за Вашою особистою карткою.
В такому випадку це пов’язано зі здійсненням банком фінансового моніторингу відповідно до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ № 417 від 26.06.2015 р.
Дійсно, у відповідності із абзацом другим пункту 14 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003 р. забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб - резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов'язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Наразі банки, помітивши невластиву для особистого рахунку фінансову активність, можуть за ознаками віднести операції за рахунком до фінансових операцій, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу або до тих, які підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу.
Під обов’язковий фінмоніторинг згідно зі ст. 15 ЗУ “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (надалі — Закон), підпадають операції на суму більше 150 000,00 грн. за наявності однієї з ознак, перелічених в цій статті (наприклад переказ в офшор, готівкові операції з цінними паперами на пред’явника, лотерейні виграші, переказ на рахунки пов’язаних з тероризмом осіб та т.і.). Якщо у Вас не було операцій з такими або подібними призначеннями платежу та на суму більше 150000,00 грн., то уповноважені державні органи про інші операції в обов’язковому порядку повідомлятися не будуть.
Критерії віднесення операцій до внутрішнього фінмоніторингу банк встановлює самостійно, зокрема у випадку встановлення за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта (ст. 16 Закону).
Різниця між обов’язковим та внутрішнім фінмоніторингом полягає в тому, що банк зобов’язаний повідомити про операції обов’язкового фінмоніторингу та має право повідомити про операції внутрішнього фінмоніторингу спеціально уповноважений орган — Держфінмоніторинг. Право повідомляти про ці операції органи державної податкової служби банк, як суб’єкт первинного моніторингу, не має.
На практиці повідомлення спеціально уповноваженого органу про “підприємницькі” операції на особистому рахунку майже не здійснюються, а обов’язок Держфінмоніторингу передавати інформацію про такі операції до органів державної податкової служби законодавством не встановлено. Таким чином вірогідність повідомлення податкових органів про наявність сумнівних операцій за Вашим особистим рахунком дуже низька.
Якщо припустити, що податкова самостійно зацікавиться рухом коштів за Вашим особистим рахунком необхідно врахувати наступне.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 60 ЗУ “Про банки і банківську діяльність” відомості про банківські рахунки клієнтів та операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди є банківською таємницею.
Порядок розкриття банківської таємниці визначено у ст. 62 цього Закону, згідно якої інформація щодо фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками у таких випадках: на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи (п. 1); за рішенням суду (п.2); центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику на його письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків (пп. а п. 4).
Це означає, що податківці на законних підставах можуть отримати інформацію про наявність особистих рахунків фізичних осіб-підприємців, але вони не побачать змісту операцій.
По-перше, якщо фізична особа отримала статус ФОП після відкриття особистого рахунку у банку і не повідомила його про це, банк в якому обслуговується ФОП жодним чином про це не дізнається (якщо рахунок в іншому банку).
По-друге, повідомлення податкової, містить відомості лише про наявність рахунку, жодних відомостей про рух коштів та баланс на ньому банк не надсилає.
Отримання цієї інформації податковими органами не означає, що ФОП на її підставі можна притягнути до будь-якої відповідальності, бо передані відомості обмежені у своєму обсязі та мають суто інформативний характер. ДПС може побачити надходження на приватні (особисті) рахунки підприємців, але лише за рішенням суду, оскільки це банківська таємниця.
З огляду на вищевказане, для того, щоб працівники податкової служби дізналися про операції за Вашим особистим рахунком їм необхідно:
- встановити у якій банківській установі було відкрито рахунок та звернутися до неї з письмовою заявою про надання інформації про відкриті рахунки;
- подати до суду заяву про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю у порядку передбаченому Главою 12 ЦПК України. Слід зазначити, що у рішення суду повинно містити зобов’язання банку надати виписки про рух коштів за рахунком із вказанням призначення платежу;
- отримавши від банку повні виписки по рахунку, здійснити їх аналіз на предмет зарахування коштів пов’язаних із веденням підприємницької діяльності (як правило, це можна зробити у разі якщо Ваші контрагенти під час здійснення переказів вказували призначення платежу).
- прийняти рішення про донарахування податкового зобов’язання та/або про притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків.
Обов’язок доведення походження коштів на особистому рахунку фізичної особи покладається на податківців.
Висновок ДПС про донарахування податків має ґрунтуватися на аналізі змісту виписки за Вашим картковим рахунком. Тобто все залежить від призначення платежу, який зазначали платники при перерахуванні коштів на Вашу картку та Ваших відносин з платниками.
Як варіант виправити ситуацію із отриманням сум на особистий рахунок можливо шляхом документального оформлення правовідносин із платниками з урахуванням змісту кожного з платежів таким чином, щоб довести, що ці кошти не є доходом (наприклад договорами позики) або щоб довести, що ці доходи не пов’язані із підприємницькою діяльністю із наступним відображенням цих доходів у річній податковій декларації та сплатою із цих сум відповідних податків.
Наслідки для ФОП у разі виявлення податківцями вказаних операцій та доведення їх походження від підприємницької діяльності можуть бути наступними:
Якщо кошти зараховані на особистий рахунок фіз. особи, яка одночасно є ФОП, будуть визнані податківцями такими, що отримані від підприємницької діяльності та їх сукупний розмір (з доходами, що отримані ФОП) перевищуватиме граничний розмір доходу у календарному кварталі для платника ЄП 2 групи, такий ФОП втратить право на оподаткування за спрощеною системою та може бути переведеницй податківцями на загальну систему оподаткування (пп. 3 п.293.8 ПК України). У такому разі право оподаткування за спрощеною системою слід буде доводити в судовому порядку
Окрім того, згідно п. 296.10 ПК України у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. гривень платник єдиного податку зобов’язаний застосовувати РРО, починаючи з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення.
За порушення порядку застосування РРО передбачено фінансову (ст. 17 ЗУ “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”) та адміністративну відповідальність (ст. ст. 155-1, 163-15 КУпАП).
Окрім фінансових та адміністративних санкцій при відсутності належним чином зареєстрованого РРО до порушника може бути також застосований адміністративний арешт майна платника податків на підставі пп. 94.2.4 ПК України.
Також податківці можуть піти іншим шляхом і доводити те, що кошти отримані на особистий рахунок, є доходами, відмінними від тих, що отримані від підприємницької діяльності і на суму цього доходу нарахувати 18% ПДФО та 1,5% військового збору.
У разі перевищення суми податку, що підлягала сплаті з доходу отриманого на особистий рахунок на суму 960500,00 грн., ДПС може ініціювати порушення кримінальної справи за вчинення злочину передбаченого ст. 212 КК України.
У зв’язку з тим, що в даному випадку йдеться про порушення порядку використання особистого рахунку, підстав для покладання відповідальності на бухгалтера не вбачається.