Мобілізація: служба в ЗСУ та СЗВЧ (ч.5 ст. 407 ККУ)

Я військовослужбовець, але з 25 листопада 2022 року рахуюся в СЗВЧ, військова частина вивела мене з розпорядження частини (позаштат).
Я не залишав самовільно військової частини - ППД в/ч, та ніколи не відмовлявся/не відмовляюся від подальшого проходження служби, але у в/ч своє бачення ситуації і вони нічого не хочуть чути.
У в/ч по відношенню до мене було проведено службове розслідування та напрапвлено документи в ДБР м. Краматорськ.
На даний момент ТУ ДБР у м. Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 29.01.23 за ч. 5 ст. 407 ККУ та за фактом ухилення від провадження військової служби. Із ДБР зі мною за цей період ніхто не звязувався та нічого не вручав.
У частині зімною ніхто не хоче спілкуватися так як кажуть, що я позаштатом і мною займається ДБР, хоча я не одноразово казав, о хочу повернутися в частину.
Якщо брати всі обставини і те що я з 25 листопада 2022 року рахуюся в СЗЧ у своїй в/ч (але досудове розслідування у кримінальному провадженні від 29.01.23)...
Чи можуть до мене застосувати, при розгляді кримінальної справи в суді, статтю 75 ККУ (Звільнення від відбування покарання з випробуванням) у старій редакція яка діяла до моменту внесення змін у неї від 13.12.2022 (нова редакція почала діяти з від 27.01.2023). Я так розумію, що на момент вчинення мною злочину діяла редація, що надавала право на звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Чи є у даному разі вчинення мною злочину по ч. 5 ст. 407 ККУ - "триваючим злочином", адже пройшов майже рік із дня як в/ч вивела мене не правомірно позаштат і фактично я рахуюся по сьогодні в СЗВЧ, тобто злочин, напено триває, але вже діє інша редакція ст. 75 ККУ яка не звілняє від відбування покарання з випробуванням.