Вітаю!
1.
Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими суб’єктами господарської діяльності, зокрема між замовником і підрядником, здійснюються на основі договорів.
Підрядна (стороння) організація — це будь-яка організація, установа, юридична особа, незалежно від форми власності та підпорядкування, яка на договірній основі виконує роботи на території вашого підприємства, але не є його відділом або структурним підрозділом.
Планування охорони праці на будівельних майданчиках регулюється Мінімальними вимогами з охорони праці на тимчасових та мобільних будівельних майданчиках, що затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 р. № 1050 (далі — Мінімальні вимоги, НПАОП 45.2-7.03-17).
Мінімальні вимоги:
Також, вимоги охорони праці на підприємствах, діяльність яких пов’язана із виконанням будівельно-монтажних робіт будь-якого типу, регламентуються ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» (НПАОП 45.2-7.02-12).
Разом з тим це питання висвітлено іншими актами законодавства, зокрема:
Порядок допуску представників підрядника на територію замовника визначається укладеним між ними договором підряду (укладається у письмовій формі, за бажанням сторін — може бути посвідчено нотаріально).
В договорі мають бути чітко прописані пунктищодо відповідальності за безпечне виконання робіт на території замовника та за дотримання законодавства про охорону праці.
Після підписання договору перед початком робіт, всі представники підрядних організацій, які залучені до виконання робіт, проходять вступний інструктаж з охорони праці та навчання з правил промислової гігієни.
Враховуючи те, що підрядник несе відповідальність перед замовником за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за договором, недотримання порядку допуску (наприклад, невиконання заходів з безпеки праці підрядником або третіми особами, які ним залучаються) може вважатися порушенням умов договору та бути підставою для вжиття замовником санкцій передбачених умовами укладеного договору.
У разі проведення робіт підрядником на підставі договору із замовником координація робіт покладається на замовника, якщо інше не визначено договором (наприклад, координувати роботи може генеральний підрядник). Підрядниками можуть виступати як організації (юридичні особи), так й окремі громадяни (фізичні особи). Кількість підрядників необмежена законодавством.
Замовник і підрядник несуть відповідальність один перед одним за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за договором.
Залучення підрядника передбачає розроблення заходів з безпеки праці (охорони праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії, екологічної безпеки).
Перед початком виконання робіт на території діючого підприємства або цеху замовник (підприємство) і генпідрядник за участю субпідрядних (підрядних) організацій зобов’язані скласти акт-допуск. Відповідальність за невиконання заходів, що передбачені актом-допуском, несуть керівники будівельно-монтажних організацій і діючого підприємства.
НПАОП 45.2-7.03- 17 встановлює такі вимоги до замовників:
– до початку виконання будівельних робіт на будівельному майданчику забезпечує складання плану з охорони праці будівельного майданчика;
– зобов’язаний не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку виконання будівельних робіт направити у територіальний орган Державної служби України з питань праці попередню інформацію про виконання будівельних робіт;
– організувати управління з охорони праці на будівельному майданчику, виконання загальних заходів з охорони праці за пропозиціями координатора з охорони праці на стадії будівництва та виконання плану з охорони праці будівельного майданчика;
– організувати виконання підрядниками та фізичними особами вимог з охорони праці згідно з Мінімальними вимогами;
– співпрацювати з координаторами з охорони праці та враховувати в роботі зауваження, які ними надаються.
Вимоги до замовника будівництва викладені також в НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», зокрема:
– здійснювати допуск до виконання робіт лише тих субпідрядників (підрядників), які мають дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки;
– спільно з субпідрядниками (підрядниками), які залучаються до виконання робіт, розробити графік виконання сумісних робіт, заходи безпечного виконання робіт (ці заходи є обов’язковими для всіх організацій, які беруть участь у будівництві);
– перед початком робіт визначити небезпечні зони на будівельному майданчику та позначити їх відповідними знаками;
– координувати дотримання виконавцями вимог з охорони праці;
– контролювати дотримання працівниками субпідрядних організацій рішень із питань охорони праці;
– забезпечити унеможливлення допуску на об’єкт будівництва сторонніх осіб;
– забезпечити реєстрацію всіх осіб, які входять на об’єкт будівництва або виходять з нього.
Підприємство, відповідальне за виконання вимог охорони праці, також повинне позначити небезпечні зони на майданчику інформативними знаками.
Вимогу розроблення заходів з безпеки праці на об’єктах будівництва містять:
Заходи із забезпечення безпеки праці також передбачає форма документа, що надає згоду на ведення робіт на території діючого підприємства (наприклад, акт-допуск за формою Д, наведеною у ДБН А.3.2-2-2009).
Необхідність розроблення замовником або за його дорученням генпідрядником заходів з безпеки базується насамперед на тому, що тільки представники замовника володіють найбільш достовірною інформа-цією про специфіку території підприємства та умови проведення робіт.
Щодо інструктажів з питань охорони праці для залучених підрядників, то Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці на підприємстві визначає Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15 (далі — Типове положення).
Відповідно до п. 6.3 Типового положення, з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство та беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства, вступний інструктаж з питань охорони праці проводить спеціаліст служби охорони праці або інший фахівець, який в установленому порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Для осіб, які перебувають на виробничому об’єкті у справах, не пов’язаних із безпосереднім проведенням виробничого процесу, вступний інструктаж не є обов’язковим.
У разі виділення підряднику відокремленої ділянки на території іншого підприємства, інструктаж з працівниками підрядника також не є обов’язковим.
У разі залучення працівників сторонньої організації до робіт підвищеної небезпеки на території іншого підприємства за нарядом-допуском — допускач проводить з цими працівниками цільовий інструктаж з питань охорони праці.
Відповідальність за безпеку робіт, що виконуються працівниками підрядних організацій, покладається на особу призначену наказом по підприємству підрядника.
2. ЩО ПОВИННО БУТИ У ПІДРЯДНИКА.
Підрядник зобов’язаний виконати роботу власними силами й засобами або силами третьої особи (субпідрядника) в строки та на умовах, визначених у договорі. На нього покладено відповідальність за таке виконання робіт, щоб уникнути ризику та шкоди здоров’ю людей; за інспекцію й утримання у справному стані всіх механізмів та обладнання; за здійснення контролю за витратами матеріалів і дотриманням технології робіт.
Також підрядник зобов’язаний дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку на будівельному майданчику. Окрім цього, він повинен:
У договорі також повинно бути зазначено, що підрядник відповідає за нещасні випадки, які сталися під час робіт на об’єкті, та несе пов’язані з ними витрати.
Коли договір укладено, вам доведеться пустити на територію вашої компанії сторонніх, чия кваліфікації невідома. Як убезпечити себе від ризиків у цьому випадку? Треба, щоб підрядник надав пакет документів. Склад цього пакету залежить від складності того, що підрядник буде робити.
До нього відноситься звичайне прибирання офісу, нескладний ремонт меблів, чистка акваріумів тощо.
В цьому випадку:
Крок 1. Перекладаємо відповідальність за безпечне виконання робіт на підрядну організацію. Для цього доповнюємо договір у розділі “відповідальність сторін” пунктом:
“Підрядник несе повну відповідальність за безпечне виконання робіт на території замовника, та за дотримання законодавства про охорону праці та пожежної безпеки”.
Крок 2: Проводимо представникам підрядника вступний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки. Це роблять спеціалісти служби охорони праці або інші уповноважені особи, призначені наказом.
Усі без виключення співробітники сторонніх організацій мають пройти вступний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.
Запис про проведення вступних інструктажів фіксується у “Журналі реєстрації вступних інструктажів з охорони праці”.
Договір підписаний, інструктаж проведений, люди працюють.
А якщо робота більш небезпечна? Наприклад, встановлення кондиціонера, розеток або вимикачів – усе це потребує додаткового обладнання.
Якщо підрядник використовую дробини, дрилі, шурупокрути тощо, хтось має контролювати безпеку виконання таких робіт. Та нам потрібно розуміти, хто саме. Ба більше, нам потрібна впевненість у тому, що виконавці теж знають, як працювати безпечно. Тому, спочатку повністю повторюємо Крок 1 та Крок 2 (договір, інструктаж), а потім:
Крок 3. Робимо запит до підрядника на затверджений наказ про призначення відповідальних за виконання робіт, де мають бути вказані усі члени бригади та керівник робіт (особа, що відповідальна за охорону праці та пожежну безпеку при її виконанні),
Крок 4. Робимо запит на протоколи перевірки знань з охорони праці та пожежної безпеки (або копії відповідних посвідчень) усіх співробітників, що вказані у наказі.
Допускати до проведення вступного інструктажу та роботи тих, хто не вказаний у наказі та не має посвідчень, що відповідають характеру роботи, ЗАБОРОНЕНО.
Якщо склад бригади потрібно змінити або доповнити, підрядник має надати наказ про доповнення (зміни) складу бригади та протоколи перевірки знань нових робітників.
Усі відповідальні на місцях, усі документи зібрані, здавалося б, все! Але не завжди. Є окремі види робіт, які потребують ще більш серйозного підходу та більшої кількості документів. Наступний рівень.
Що це за роботи? Для цього читаємо Перелік робіт підвищеної небезпеки та Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі.
Частіше за все це роботи:
У випадку проведення таких робіт підрядником на вашому підприємстві ми виконуємо крок 1, крок 2, крок 3, крок 4, а потім:
Крок 5. Робимо запит на проєкт виконання робіт (ПВР) – документ, в якому поетапно прописані всі стадії технічної реалізації проєкту.
Крок 6. Керівник робіт зі сторони підрядника повинен оформити наряд-допуск:
Перед початком будівельно-монтажних робіт на території структурного підрозділу відповідальна особа та керівник робіт сторонньої організації повинні скласти наряд-допуск згідно з додатком Д ДБН А.3.2-2.
Важливо: усі роботи підрядник має виконувати за допомогою своїх інструментів, пристроїв та засобів індивідуального захисту. Видали підрядникам свої інструменти, ЗІЗ або засоби (дробини, стрем’янки) – у випадку травмування підрядника, відповідаєте ви.
Пам’ятайте, що чим ретельніше все задокументовано, тим надійніше ви захищені від сюрпризів.
3.
Відповідно до ч. 4 ст. 153 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган повинен , які запобігають виробничому травматизмові, і , що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Відрядження, поїздки по робочих справах, підрядники, яким потрібно працювати безпосередньо у замовника: хто розслідуватиме нещасний випадок, який стався з працівником на території іншого підприємства? Відповідь на це можна знайти п. 22 – 23 Порядку, а саме:
“Нещасний випадок, що стався з працівником під час виконання завдання в інтересах свого підприємства на території (об’єкті) іншого підприємства, розслідується комісією, утвореною підприємством, де стався нещасний випадок, за участю представників підприємства, працівником якого є потерпілий, і представника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий (у разі її відсутності – уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці). У разі проведення спеціального розслідування нещасного випадку – за участю представника профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб’єднання”.
Тобто якщо на території вашого підприємства з кимось із працівників сторонніх організацій станеться нещасний випадок, і документально не будо зазначено у договорі, наряді-допуску, акті-допуску чи інших документах, що роботи виконуються виключно під наглядом конкретної посадової особи сторонньої організації, то Ви повинні розслідувати нещасний випадок. Такий нещасний випадок береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий.
Згідно абз. 10, 13 п. 8, п. 10 Порядку, якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків), повідомлення про нещасний випадок додатково надсилається органові поліції.
Враховуючи вказане та чітко не визначений перелік джерел обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (зокрема, не виключено звернення напряму до органу поліції потерпілого, членів його сім'ї чи уповноваженої ним особи з заявою про злочин), ризик відкриття кримінального провадження за фактом інциденту, що стався на виробництві і призвів до тяжких наслідків, вбачається як доволі високий.
Кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди здоров'ю чи заподіяння смерті працівникам на підприємстві підлягатимуть виключно фізичні особи. Підкреслимо, що (за розділом XIV-1 КК України) .
Кримінальна відповідальність для фізичних осіб, у Кримінальний кодекс України встановлює статтею 271 (порушення вимог законодавства про охорону праці).
За такою статтею порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого карається штрафом від 1700 до 3400 гривень або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на той самий строк.
Якщо ж такі дії спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, то кримінальна відповідальність є набагато суворішою та передбачає вже виправні роботи на строк до 2 років або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк до 7 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого.
В даному світлі варто наголосити, що сама по собі ст. 271 КК України не встановлює конкретних кримінально-караних дій, за які особа понесе покарання. Як кажуть юристи, вона є відсильною (бланкетною), тобто направляє до специфічних нормативно-правових актів, як то законодавчих чи локальних, що встановлені на конкретному підприємстві.
Для притягнення особи до кримінальної відповідальності за даною статтею, необхідна присутність наступних факторів:
- Особа має володіти статусом службової особи (тобто, бути наділеною організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обов'язками в межах відповідної організації чи підприємства);
- Бути уповноваженою та відповідальною особою на підприємстві щодо охорони праці, додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, техніки безпеки, протипожежних правил, проходження медичних оглядів тощо.
Для практичного розуміння застосування даної статті наводимо декілька прикладів з Єдиного державного реєстру судових рішень, за які саме дії осіб було притягнуто до кримінальної відповідальності:
- Особа, що займала посаду начальника зміни транспортного цеху та була організатором праці на підприємстві, не створила належних умов для проведення ремонту і технічного обслуговування автомобілів, в результаті отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження водій, що здійснював ремонт автомобіля. Особу було визнано винною та їй призначено покарання у виді штрафу в розмірі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень .
- Директор товариства допустив до ремонту с/г техніки осіб, з якими не проведено інструктажу, не забезпечив їх відповідними підіймальними та запобіжними засобами, в результаті чого було травмовано особу із завданням їй тяжких тілесних ушкоджень. Як наслідок, директору було призначено покарання у виді виправних робіт строком на 1 (один) рік із відрахуванням щомісячно в дохід держави 20 відсотків із суми заробітку, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю .
- Майстер водозабірного комплексу обласного комунального підприємства не організував безпечне виконання ремонтних робіт, долучив до виконання робіт слюсаря без навчання та перевірки знань відповідних актів з охорони праці, допустив виконання робіт без проходження цільового інструктажу, в результаті чого загинув слюсар, що виконував відповідні роботи. В результаті, майстру було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади зі спеціальним обов'язком щодо охорони праці строком на 1 (один) рік. Водночас, його було звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на строк 1 (один) рік .
Як вбачається із судової практики, у всіх випадках особи були відповідальними за додержання правил безпеки на підприємстві, проте не здійснили належного інструктажу та контролю за діями підлеглих їм осіб, які отримали тілесні ушкодження різного рівня тяжкості чи яким була заподіяна смерть.
Таким чином, хоч відповідальна особа і не завдає безпосередньо шкоди іншій особі, проте несе відповідальність за те, що не «вберегла» та не забезпечила належної обізнаності потерпілої особи у можливій небезпеці під час виконання нею трудових обов'язків.
Найбільш типовими діями під час досудового розслідування за ст. 271 КК України є:
- надсилання запитів з метою отримання інформації та документів;
- ініціювання процедури тимчасового доступу до документів в судах;
- проведення численних допитів посадових осіб підприємства, включаючи топ-менеджмент компанії;
- проведення експертиз, в тому числі - і дослідження майна, що належить компанії;
- проведення обшуків на підприємстві, тощо.
ЯК БАЧИМО НАСТАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД БАГАТЬОХ ФАКТОРІВ.
Андрій, НАДЗВИЧАЙНО дякую Вам за деталізовану, обгрунтовану відповідь і (особливо) за наведені життєві приклади із судової практики!