Добрий день!
Мене звуть Дмитро. Мені 26 років, жодного військового документу не маю.
В мене дуже складна але цікава ситуація.
Я проживаю як ВПО за однією адресою, разом із прабабусею, котра є пожиттєвим інвалідом 2ї групи з дитинства, та особою похилого віку (84 роки). Я фактично здійснюю за нею догляд майже півтора роки (з березня 2022 року).
Прабабуся дієздатна, повністю усвідомлює свої дії, але перенесла поліомієліт в дитинстві, і має вагу приблизно 100 кг. Також за тією ж адресою живуть інші 3 людини, котрі не можуть, та не хочуть і не зобов`язані за жодним законом доглядати цю бабусю. Вони не є родичами бабусі, як і я. Едина донька померла ще багато років тому. Внучка є моєю матір`ю, але не може довести спорідненість, через нестачу документів + вона не бажає доглядати за нею. Запит на доведення спорідненості потрібно робити в Білорусь, адже там був складений брак бабусі, але це наразі нереально (як я зрозумів).
Окрім мене, підняти прабабусю, та, наприклад допомогти їй дійти до туалету ніхто не може фізично. Я живу з нею в окремій кімнаті. Придбаю іжу та ліки, готую їсти, допомагаю робити гігієнічні процедури, та пересуватися. Пересувається вона за допомогою ходунків, але є проблеми з тиском, і постійний ризик впасти, через слабкість ніг та вагу тіла.
Проблема заключається у взаємодії із селищною радою. 17.08.2023 мною, разом із бабусею було складено заяву на складання Акту встановлення факту здійснення догляду, згідно з Постановою КМУ №57, пункту 2-1. Це б надало мені право на відстрочку + можливість виїзду за кордон. В Заяві від імені бабусі було вказано, що вона хоче, щоб за нею більше ніхто не доглядав, окрім мене, адже вона вже звикла до догляду саме від мене. Заяву я відніс і подав до канцелярії селищої ради. В мене є один із двох примірників цієї заяви, підписаний уповноваженою особою селищної ради. До заяви додав копіі наших з бабусею паспортів, її довідки із зазначеною пожиттєвою інвалідністю 2 групи, її виписку ВПО, та мою ВПО, а саме електронний витяг з порталу Дія, котрий я отримав в ЦНАПІ в районному центрі.
21.08.2023 до нас явилися начальник відділу соцзахисту і поліцейський, + ще була комісія з декількох жінок. Ніякого документу не склали, сказали, що я не маю права доглядати за бабусею, так як вона не є моїм родичем. Якою нормою законодавства це підкріплено, вони не доповіли, лише сказали, що в них такі "внутрішні розпорядження, aдже інакше б всі так вже виїхали". Цьому всьому є свідки, а саме, бабуся, і ті 3 громадянина, котрі також прописані із нами. Зі мною "качалися", розповідали про мої військові обов`язки, а перед тим як покидати нас, вони вручили мені повістку для уточнення даних на наступний день 22.08.2023. Я її звісно ж підписав, але я не з`явився до ТЦК, тому що бабуся погано себе почуває, і ій потрібна моя постійна присутність, як доглядача. Окрім повіски, візит комісії не надав мені більше ніяких документів. Вони не перевіряли та не встановлювали той факт, що я доглядаю за бабусею. Свідки можуть це підтвердити.
Не відхиляюся від адмін відповідальності по статті 210 КУПАП, і готовий сплатити штраф за неяву до ТЦК вчасно. Хоча по факту, я маю право на відстрочку, яке мені не дає реалізувати селищна рада.
Единий позитивний момент, це те, що на наступний день 22.08.2023 прийшов прабабусін сімейний лікар, і прийняв від прабабусі заяву на отримання довідки ЛКК, що вона дійсно потребує догляду. На наступній неділі ми її отримаємо, і я буду повторно подавати заяву із висновком ЛКК.
Але в селищній раді все ж таки кажуть, що без родинних зв`язків не оформлять такий Акт. А в бабусі родичів нема.
В мене 3 питання:
1. Який алгоритм дій Ви б мені порекомендували, як взаємодіяти далі із селищною радою, та ТЦК? Акт не хочуть видавати, а по факту хочуть мене "загребсти" в ТЦК, без документів що надають право на відстрочку від призову.
2. Чи можу я подати в Суд на начальника соціального захисту, через вчинення кримінального правопорушення, а саме за статтями 364, та 365-2 ККУ?
В данному випадку я би апелював таким формулюванням, як "завдання істотної шкоди свободам та інтересам окремого громадянина", а саме прабабусі, адже в данному випадку істотна шкода – це позбавлення бабусі единого доглядача, через порушення його права на відстрочку, та призов до армії, що потягне за собою унеможливлення задоволення її побутових потреб, що в свою чергу є прямим порушенням її права на постійний сторонній догляд, а також порушенням її честі та гідності, як громадянина України, та навіть порушенням її права на життя, бо без догляду вона не зможе вижити.
3. Що мені загрожує в даній ситуації. Чи виглядаю я зі сторони закону як ухилянт від призову? І як мені краще всю цю ситуацію оскаржити у вищих інстанціях, або у суді?
Дуже дякую за обгрунтовану відповідь!
Доброго дня!
Для самого початку Вам потрібно отримати висновок ЛКК, також бажано через органи місцевої влади провести обстеження житлових умов (селищна рада) щоб встановити, що Ви дійсно з нею проживаєте, де бажано вказати, що Ви єдиний хто надає їй допомогу (нагляд) (другий пункт в різних регіонах можуть вказувати або не вказувати), і вже потім звертатись до місцевої ради для підтвердження того факту, що Ви здійснюєте постійний догляд за бабусею.
Вам потрібно підтвердити, що відсутні інші особи, які можуть здійснювати догляд. Саме акт обстеження житлових умов зможе це довести, і цей документ теж необхідно подавати в ТЦК.
Дослівно Ваша майбутня підстава для відстрочки згідно ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" звучить наступним чином: опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Всі посилання держслужбовців та працівників органів місцевого самоврядування на те, що без підтвердження родинних зв'язків Вам не видадуть акт - це маніпуляції і нічим не передбачена вимога. Якщо бути точнішим, то родинний зв'язок не є умовою для встановлення постійного догляду.
Наступне. Якщо не хочуть давати акт - подаєте офіційно Всі вказані вище документи, залишаєте собі підтвердження отримання Вашої заяви з додатками (це може бути опис до цінного листа, відбиток штампу на другому примірнику заяви з зазначенням дати прийняття заяви з додатками). Якщо будь-якого результату протягом певного часу не буде (зазвичай місяць) - оскаржуємо до суду. Або для початку досудового вимога, бажано від адвоката. Ми також цим займаємось.
Щодо заяви про злочин.
В теорії, Ви можете подати таку заяву (тільки не в суд, а слідчому або прокурору), але у кримінальному процессі буде дуже важко довести вину по вказаними Вами статтями. Тут краще працювати з адвокатом, налаштовуватись на довгу і кропітку роботу щодо оскарження бездіяльності слідчих і прокурора, подачі клопотань про проведення слідчих дій та ін.
Щодо третього питання.
Фактично у Вас зараз немає підстав для відстрочки. Точніше, вони ще не підтверджені належним чином документально. При зміні місця проживання Ви мали стати на облік (порушення правил військового обліку - як мінімум адміністративна відповідальність).
Крім того, неявки по повістці - зараз Вас можуть внести в так званий список ухилянтів (і це, звісно, незаконно), передати дані відомості до органів поліції, а ті розмістять відомості у базі "Армор" відносно Вас з поміткою "розшук" (це апріорі теж незаконно). При наступній зустрічі з працівниками поліції або ТЦК Вам можуть розповідати, що Вас "затримують" (але за законом поліція має Вас "доставити" до ТЦК для скаладання протоколу - а це різні речі, доставка і затримання. Затримання є примусовим. Доставка взагалі нічим не конкретизована). Якщо Ви потрапите до ТЦК, то Вас відправлять на проведення ВЛК майже відразу.
Все це я розповіла найгірший варіант розвитку подій. І так, можна сказати, що ТЦК Вас будуть вважати вже тепер ухилянтом.
Напишіть для більш детальних пояснень по суті в телеграм t.me/romparts
Буду вдячна за відгук! Гарного Вам дня!