Доброго дня, я потребую якісного і зрозумілого роз`яснення щодо дуже простого питання. Я не можу самотушки прояснити людині це питання, тому я потребую допомоги спеціаліста і якісну аргемнтовану відповідь.
Ситуація:
Громадянка Катя відправила грошовий переказ громадянину Антону у розмірі 100,000грн на його картку. Чи має Антон сплатити дохід на прибуток з цього переказу?
Уточнення: громадянка Катя веде легальну діяльність зі свого ФОПУ, гроші вона завжди отримувала "в чисту". 100,000 лежали на її особистій картці і були отримані легально, вона вже сплатила 5% податку з ФОП до цього, і ці гроші абсолютно легально лежали на її особистій картці (не рахунок ФОП).
Уточнення 2: переказ грошей Антону вона аргументувала як пожертву, а не як оплату за якусь діяльність чи послуги який надавав Антон. Катя аргементує цей переказ як "щира безвіздмезна пожертва Антону за його гарні очі".
Уточнення 3: Катя планує робити перекази на картку Антона щомісяця за "його гарні очі" у розмірі 100,000 грн бо вона багата дівчина і має таку змогу.
Чи повинен Антон сплачувати якісь податки з цих переказів? Чи він зобов`язаний щось сказати податковій чи відправити якусь декларацію? Чи він може спокійно сидіти, нічого не роблячи і витратити ці 100,000 грн на щось ? Громадянка Катя хоче бути на 100% впевненою що Антон не попаде у якусь проблему з податковою і саме тому я хочу прояснити це питання у спеціаліста, бо громадянка Катя не полишає мене у спокої.
Будь ласка, поясність мені усі можливі проблеми з законом які можуть потенційно статись у такій ситуації. І якщо можна, запевність мене так щоб у громадянки Каті не лишилось будь яких питань. Коротка, влучна і зрозуміла відповідь з посиланням на закон це було б ідеально.
Вітаю!
ЯКЩО КАТЯ ЗА ВСЕ СПЛАТИЛА ПОДАТКИ, А ВЖЕ ПОТІМ ЗІ СВОГО ОСОБИСТОГО РАХУНКУ АНТОНУ ПЕРЕКАЗАЛА ГРОШІ - ТО ДО НЕЇ У ПОДАТКОВІЙ ТА У БАНКУ ПИТАНЬ НЕ БУДЕ.
АЛЕ МОЖЛИВІ ПРОБЛЕМИ У АНТОНА. ЙОГО РАХУНОК МОЖЕ БУТИ ЗАБЛОКОВАНИЙ.
Тaкиm чинom:
Сплачувати податок на суму отриманих грошових переказів зобов’язана самостійно фізична особа – одержувач переказу. Банк у разі виплати сум переказів не є податковим агентом, тобто податок із суми виплаченого переказу не стягується, і переказ виплачується в повному обсязі.
Фізична особа – одержувач переказу – зобов’язана самостійно включити суму іноземних доходів (отриманих міжнародних грошових переказів) у загальний річний оподатковуваний дохід і подати податкову декларацію за результатами звітного податкового року, нарахувати та сплатити податок із таких доходів у бюджет.
Відповідно до статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Згідно з частинами восьмою та десятою статті 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб`єкти первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноважений орган є відповідальними за дотримання видів та умов застосування санкцій, що передбачені у вищезазначеному переліку.
Зупинення фінансових (фінансової) операцій (операції) відповідно до частин першої-третьої, п`ятої цієї статті, частини третьої статті 23 цього Закону не є підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності суб`єкта первинного фінансового моніторингу та його посадових осіб за порушення умов відповідних правочинів.
Отже, зупинення фінансових (фінансової) операцій (операції) відповідно до частин першої - третьої та п`ятої статті 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» не є підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності банку у вигляді збитків за правочином його клієнта з третіми особами.
Якшо у АНТОНА будуть перекази на рахунок, які перевищили 5000 грн, банк має право провести фінансовий моніторинг.
Перевірка походження коштів відбудеться, якщо вам "часто" пересилають кошти фізичні особи без зазначення призначення платежу.
"Часто" залежить від кількості переводів, + політика банку.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон) належна перевірка здійснюється в разіЗакону України «Про валюту і валютні операції».
Оскільки Закон про фінансовий моніторинг був прийнятий на виконання вимог та з метою гармонізації законодавства України з міжнародними стандартами у сфері фінансового моніторингу, Законом про фінансовий моніторинг було запроваджено поняття «належна перевірка», що включає в себе:
1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;
2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;
3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);
5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.
Також залежно від ступеня ризику СПФМ може застосовувати спрощені заходи належної перевірки у випадку низького ризику, що, зокрема, може передбачати зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин, або навпаки при високому ризику - посилені заходи належної перевірки.
Закон про фінансовий моніторинг вдосконалив процедуру верифікації клієнтів. Як відомо, на даний момент верифікації клієнта вимагає особистої присутності клієнта.
Водночас, Закон про фінансовий моніторинг визначає верифікацію як заходи, що вживаються СПФМ з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих СПФМ ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.
Таким чином, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість дистанційної верифікації клієнта.
У зв'язку з імплементацією Регламенту ЄС 2015/847, Закон про фінансовий моніторинг змінює процедуру фінансового моніторингу під час здійснення переказу коштів.
Так, усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн повинні супроводжуватися як мінімум:
1) стосовно платника - номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та
2) стосовно отримувача - номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальним обліковим номером фінансової операції.
У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн, або здійснення переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:
1) якщо фізична особа - прізвище, ім'я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;
2) якщо юридична особа (трас) - повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.
На підставі отриманої інформації СПФМ, що надає послуги переказу коштів, зобов'язаний здійснити процедуру верифікації, за виключенням випадків переказу коштів (віртуальних активів) за межі України на суму, що є меншою ніж 30 000 грн. та деяких виключень, пов'язаних з можливим використанням таких переказів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Закон про фінансовий моніторинг передбачає порядок застосування процедури «замороження» активів, тобто заборону на здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, пов'язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.
З набранням чинності Законом про фінансовий моніторинг, СПФМ будуть зобов'язані негайно заморозити активи осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб. Також СПФМ буде зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг та СБУ про таке замороження.
СПФМ зобов'язаний негайно розморозити активи:
1) не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;
2) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від СБУ інформації про те, що така особа за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.
Закон про фінансовий моніторинг надає клієнту можливість отримати інформацію про замороження його активів в той же день, що значно вдосконалює процедуру доступу клієнтів до інформації.
2.
Досить часто виникає ситуація, коли людина, яка займається волонтерством, збирає гроші на свою особисту картку, на ці гроші купує товари, обладнання, лікарські засоби і інші речі, які потім передає військовим або постраждалим цивільним особам. Але, відповідно до приписів Податкового Кодексу України, ці кошти вважаються «іншим доходом громадянина», і на всю суму зібраної волонтерської допомоги податкова служба може нарахувати .
За чинним законодавством, оподаткуванню підлягає будь-якій дохід фізичної особи, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного періоду, незалежно від джерел його отримання. Винятком з цього правила є отримані доходи, перелік яких наведено в ст.165 ПКУ, але збирання коштів у межах волонтерської діяльності на власні картки волонтерів жодним чином не підпадає під цей виняток і не підпадає під звільнення від оподаткування.
Є два законних способи проводити збір грошової допомоги чи донатів на особисту картку волонтера офіційно і без сплати передбачених чинним законодавством податків.
1. Зреєструвати благодійну організацію (благодійний фонд) чи громадську організацію і отримувати кошти на рахунки цього фонду чи організації.
2. Внести відомості про фізичну особу-волонтера до Єдиного Реєстру волонтерів – базу даних осіб, які допомагають захисникам і постраждалим громадянам нашої країни з 2014 року.
Стаття 165 Податкового Кодексу України містить положення, які дозволяють уникнути оподаткування коштів, що збираються на особисту картку в межах волонтерської діяльності, при виконанні деяких умов. Так, відповідно до приписів пп.165.1.54 статті 165 ПКУ, «звільняються від оподаткування зокрема доходи, отримані благодійниками – фізособами, внесеними у реєстр волонтерів за умови, якщо вони використані на допомогу ЗСУ і іншим підрозділам, задіяним у захисті країни від збройної агресії, або фізособам, які мешкають на території населених пунктів де проводиться антитерористична операція, або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах». Цей припис є чинним з 2014 року, але його дія розповсюджується і на даний час і стосується збройної агресії РФ і «воєнного стану» на території нашої держави.
Для звільнення від оподаткування грошових надходжень на особисту картку особи, яка займається волонтерською діяльністю, фізична особа – волонтер має виконати обов’язкові умови:
Основні засади благодійної діяльності в Україні регламентуються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5073).
Статтею 1 Закону № 5073 визначено, що благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Слід зазначити, що благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права, яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5073).
Статтею 5 Закону № 5073 встановлено, що благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів:
безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;
безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;
безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;
безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;
благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;
публічний збір благодійних пожертв;
управління благодійними ендавментами;
виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;
проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.
При цьому відповідно до п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073 отримувачами (бенефіціарами) благодійної допомоги можуть виступати фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада, а також юридичні особи для досягнення цілей, передбачених цим Законом.
Стаття 3. Цілі та сфери благодійної діяльності
1. Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах.
2. Сферами благодійної діяльності є:
1) освіта;
2) охорона здоров’я;
3) екологія, охорона довкілля та захист тварин;
4) запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах;
5) опіка і піклування, законне представництво та правова допомога;
6) соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності;
7) культура та мистецтво, охорона культурної спадщини;
8) наука і наукові дослідження;
9) спорт і фізична культура;
10) права людини і громадянина та основоположні свободи;
11) розвиток територіальних громад;
12) розвиток міжнародної співпраці України;
13) стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України;
14) сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні;
15) сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.
ЯКЩО БЛАГОДІЙНІСТЬ "КАТЯ-АНТОН " НЕ ВІДПОВІДАЄ ЦІЛЯМ ПЕРЕЛІЧЕНИМ ВИЩЕ, ТО АНТОН ПОВИНЕН СПЛАТИТИ ПОДАТКИ В РОЗМІРІ - Податковим кодексом України встановлено ставку оподаткування в розмірі 18% на загальний річний оподатковуваний дохід. Також додатково з таких доходів утримується військовий збір у розмірі 1,5%.
.