Незаконна мобілізація кадрового офіцера СБУ у відставці

Вітаю!

ЖОДНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЮРИДИЧНОГО ЗАХИСТУ КОЛИШНІХ СПІВРОБІТНИКІВ СБУ НЕ ІСНУЄ - АЛГОРИТМ ДІЙ ОДНАКОВИЙ ДЛЯ ВСІХ.

ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ВАШОГО БАТЬКА БУЛО ПОРУШЕНО ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ З БОКУ ПРАЦІВНИКІВ ТЦКСП - ВАШ БАТЬКО ПОТРЕБУЄ ТЕРМІНОВОГО ЗАХИСТУ ЙОГО ПРАВ.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-IX військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов’язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов’язкової заміни у випадку затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа:

https://ips.ligazakon.net/document/T243633?an=1

"12) військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов'язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов'язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа;"

ПЕРШЕ, ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ - НЕОБХІДНО ЗВЕРНУТИСЬ ІЗ ЗАЯВОЮ ДО УПРАВЛІННЯ СБУ В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ. 

 ДРУГЕ - СКОРИСТАЙТЕСЬ ПОСЛУГАМИ АДВОКАТА. 

ТРЕТЄ - СКАРЖТИСЯ. 

Оскаржити незаконні дії ТЦК можна як через особисте подання заяви, так і в телефонному режимі.

Письмова скарга на дії ТЦК

Громадяни України мають право оскаржувати ті чи інші дії територіального центру комплектування, якщо вони здаються їм незаконними.

Скаргу на дії ТЦК можна подати до:

• обласного ТЦК;
• Міноборони
• Військової служби правопорядку
• ДБР

Телефонна скарга

Крім того, можна звернутися у державні структури дистанційно, подзвонивши на гарячу лінію.

Оскаржити дії ТЦК можна, зателефонувавши на гарячу лінію:

• Міноборони - 0800500442;
• Кабміну - 1545 (цілодобово).

Подання судового позову

Третій шлях - подання адміністративного позову в Окружний адміністративний суд в установленому порядку.

ТАКОЖ ВИ МОЖЕТЕ ЗВЕРНУТИСЯ ДО УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ:

https://ombudsman.gov.ua/

Повноваження ТЦК та СП окреслені низкою різних нормативно-правових актів, зокрема основоположними серед них є:

• Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу";
• Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154;
• Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

Насамперед слід зазначити, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто якщо законодавством чітко не передбачено, що відповідний орган чи посадова особа, може діяти якимось чином, то це заборонено, оскільки чинити можна тільки так, як передбачено чинним законодавством.

ТЦК та СП мають такі основні повноваження:

• Керують допризовною підготовкою разом з органами освіти;
• Виконують рішення щодо направлення громадян для проходження військової служби;
• Співпрацюють з місцевими адміністраціями щодо залучення громадян на військову службу або альтернативну службу;
• Ведуть облік призовників, військовозобов’язаних, резервістів та добровольців територіальної оборони;
• Інформують громадян про їх права і обов’язки під час військового обліку і проходження служби;
• Оформлюють і видають військові облікові документи;
• Забезпечують захист інформації в Реєстрі військового обліку;
• Співпрацюють з державними органами для організації мобілізації та воєнного часу;
• Проводять інформаційні кампанії щодо залучення на службу;
• Ведуть облік підприємств, які виконують мобілізаційні завдання, і організовують контроль за підготовкою до мобілізації;
• Проводять заходи оповіщення та призову громадян;
• Слідкують за соціальним захистом військовослужбовців, пенсіонерів та членів їх сімей;
• Оформлюють компенсації та грошову допомогу військовослужбовцям та їхнім родинам у разі інвалідності чи загибелі;
• Надають довідки щодо проходження служби та учасників бойових дій;
• Розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також деякі особливі повноваження мають обласні ТЦК та СП — в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Севастополі. Зокрема, вони допомагають організовувати контрольні медичні огляди для таких категорій громадян:

• Особи, яких районні або міські комісії визнали непридатними або тимчасово непридатними до військової служби;
• Громадяни, які не згодні з результатами медичного огляду або рішеннями районних чи міських комісій;
• Призовники, які повинні пройти медогляд перед відправленням до навчальних частин або центрів.

Специфічні повноваження є і у районних ТЦК та СП, зокрема:

• Організація медичних оглядів та психологічних обстежень для військово-лікарських комісій військовозобов'язаних і резервістів. Це відбувається з визначеною періодичністю, а під час мобілізації та/або воєнного стану – цілодобово;
• Оформлення відстрочок від призову для військовозобов'язаних і резервістів під час мобілізації та перевірка підстав для їх надання;
• Проведення спеціального обліку військовозобов'язаних та надання допомоги особам, звільненим з військової служби, у своєчасному оцінюванні їх стану для призначення пенсії чи пільг у разі інвалідності;
• Допомога у пошуку документів, необхідних для отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовців;
• Перевірка сімейного стану військовослужбовців за зверненням командира частини або родичів (за наявності підстав).

Застосування заходів фізичного впливу (окрім випадків необхідної оборони) працівниками ТЦКСП заборонено. Чинним законодавством не передбачена можливість застосування з боку ТЦК та СП до військовозобов’язаних, резервістів, призовників тощо.

Коли трапляються випадки використання грубої сили працівниками ТЦК при мобілізації або інші правопорушення з їх боку, раджу звертатись до таких органів, які уповноважені вживати заходів щодо вирішення ситуацій порушення прав військовозобов’язаних:

• Вищестоящого керівництва (вищестоящий ТЦК та СП, Командування Сухопутних військ ЗСУ, Міністерство оборони України);
• Органів Національної поліції України;
• Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Серед проблем відсутності покарання, то першою проблемою притягнення винних осіб до відповідальності є відсутність звернення зі скаргою чи відповідною заявою до уповноважених органів. Також має місце ігнорування звернень та скарг громадян з боку уповноважених органів, які б мали вживати відповідні заходи. Водночас у разі відсутності належної реакції з боку уповноважених органів в деяких випадках слід звертатись до суду з урахуванням ситуації.

Дуже шкода, що на скарги щодо перевищення і зловживання влади представниками ТЦК всі органи, які повинні за цим доглядати та стримувати їх, не роблять цього, як показує досвід. Особа, яку побили чи незаконно затримали (представники ТЦК, — ред.), звертається до Нацполіції, ДБР, ВСП, а всі показують пальцем один на одного, але ніхто не хоче розбиратися, що сталося.

ПОКИ ВАШ БАТЬКО В ТЦКСП ВІН ВІЙСЬКОВОЗАБОВЯЗАНИЙ, ЯК ТІЛЬКИ ЙОГО ВІДПРАВЛЯТЬ ДО НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ - ВІН МОБІЛІЗОВАНИЙ.

Після мобілізації (видачі наказу начальника ТЦК та СП про призов під час мобілізації) цивільний громадянин юридично стає військовослужбовцем. У разі залишення ним транспортного засобу на шляху до навчального центру або безпосередньо навчального центру під час навчання - до нього застосовуються санкції як до військовослужбовця - стаття 407 ККУ (самовільне залишення військової частини або місця служби) - від 5 до 10 років позбавлення волі. Якщо ж він ухиляється від військової служби шляхом самокалічення, симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману – він підпадає під санкцію статті 409 ККУ - від 5 до 10 років позбавлення волі.

__________

ПОКИ ВАШ БАТЬКО В ТЦКСП МОЖНА (ПРИ ДОПОМОЗІ АДВОКАТА):

1. До поліції із заявою про злочин відповідно до статті 146 ККУ.

"1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років".

2. До ДБР із заявою відповідно до статті 426-1 ККУ:

"1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дев’яти років.

4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

5. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років".

3. До слідчого судді у порядку статті 206 КПК:

"1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

3. Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

4. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов’язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.

5. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов’язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:

1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;

3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

6. Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

7. Слідчий суддя зобов’язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

8. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

9. Слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, вимагають участі захисника".

4. Зі скаргами до МОУ та Уповноваженого з прав людини.

------------

Громадяни, які перебувають у розшуку, і є встановлений факт передання повідомлення до компетентних органів Нацполіції, їм пропонується добровільно проїхати до РТЦК та СП для поновлення даних або усунення перешкод, що сприяли переданню їх у розшук. У разі, якщо громадянин чинить непокору або співробітникам поліції, або співробітникам ТЦК, про це є відповідна норма в Кодексі про адміністративні правопорушення, яка дає змогу працівникові поліції здійснити під протокол адміністративне затримання громадянина, що має визначений строк — до 3 годин.