Начислять ли НДС на портовые сборы, если судно не иностранное?
АКТУАЛЬНО НА 23.09.2013
В 2013 году налоговики озвучили новую идею, оказывается, что освобождаются от НДС только портовые сборы с иностранных судов, осуществляющих международные перевозки (от 11.01.2013 г. N 247/5/15-3416).
Данный вывод не соответствует Налоговому кодексу, так как в п.197.9 НКУ прямо указано, что освобождению подлежат не только портовые сборы, взимаемые с иностранных судов, а так же портовые сборы, взимаемые с украинских судов, осуществляющих международную перевозку. Поэтому для применения льготы главное не флаг судна, а осуществляется ли международная перевозка судном?
Следует отметить, что перевозка считается международной, если она осуществляется по единому международному перевозочному документу.
По нашему мнению, одним из подтверждающих документов могут быть:
- коносамент (Bill of Lading);
- грузовая ведомость (Cargo Manifest)
При проверке налоговыми органами может быть не признана налоговая льгота по НДС, если предприятие не подтвердит международный характер перевозки, поэтому такие документы должны быть у порта и у агента.
В данном письме налоговиками также дан ответ на вопрос облагать или нет портовые сборы, если судно заходит (выходит) в (из) порта в балласте? Данный вопрос стал актуальным после того, как в 2012 году налоговая служба отозвала ранее направленное всем портам письмо о том, что НДС не начисляется в любом случае (23.03.2011 г. N 8019/7/16-1517). Так вот, налоговики в рассматриваемом письме подтвердили свой предыдущий вывод: если судно в загранплавании, то независимо с грузом или в балласте – НДС не начисляется.
Кроме этого данный вывод подтвержден судебной практикой.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА 04 вересня 2012 р.Справа № 2а-8744/11/1470 (ВИТЯГ)
Судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2011 року державне підприємство „************" направило до Державної податкової адміністрації України запит № 82 від з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства, серед яких надання податкової консультації щодо порядку застосування п. 197.9 ст.197 Податкового кодексу України.
Державною податковою адміністрацією у Миколаївській області було надано податкову консультацію від 07.02.2011 № 271/10/15-210, згідно з якою податковий орган зазначив, що виходячи з норм п.197.9 ст.197 Податкового кодексу України міжнародні перевезення передбачають перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів, тому судна, які прямують в баласті для/після навантаження/розвантаження до/з портів (терміналів) України, не можна вважати такими, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів. Тому нарахування податку на додану вартість на суми портових зборів, які стягуються з суден, які прямують в баласті для/після навантаження/розвантаження до/з портів (терміналів) України або прямують на довантаження між портами (терміналами) України здійснюється на загальних підставах.
Зазначена податкова консультація суперечить положенням Податкового кодексу України, виходячи з наступного.
Порядок оподаткування податком на додану вартість, у тому числі визначення кола платників податку, визначення бази оподаткування та підстав звільнення від оподаткування встановлений Податковим кодексом України.
Підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 186.4 статті 186 Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст.188 p.V Податкового кодексу України).
Перелік операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість встановлений статтею 197 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.197.9 ст.197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним суднам та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.
Статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України постановою № 1544 від 12.10.2000 було затверджено Положення про портові збори, яким встановлено розмір та порядок справляння портових зборів. Відповідно до п. 11 Положення про портові збори (в редакції Постанови КМУ від 31.01.2011 № 230) на суми портових зборів нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.
Згідно з положеннями ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.133 Кодексу торговельного мореплавства України за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж із порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).
Згідно зі ст.134 Кодексу торговельного мореплавства України документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу є: рейсовий чартер, коносамент, інші письмові документи.
Прямування судна до порту для навантаження або з порту після розвантаження безпосередньо пов'язане з вантажними операціями та відповідно до норм Господарського кодексу України є однією з невід'ємних складових послуги з перевезення вантажу.
Отже, відповідно до суті та змісту Податкового кодексу України при наявності документів, що підтверджують укладання договору міжнародного перевезення вантажів та здійснення вантажних операцій, з якими пов'язані баластні переходи судна, з урахуванням п. 197.9 ст.197 Податкового кодексу України податок на додану вартість на суми портових зборів не нараховується.
Позивач, на виконання отриманої податкової консультації, суднам під час здійснення суднами баластних переходів (без вантажу), канальний збір, який ст.84 Кодексу торговельного мореплавства віднесено до портових зборів, обчислював з нарахуванням податку на додану вартість за ставкою 20 %.
Внаслідок відмови морських агентів, з якими у ДП „**********" укладені договори на надання послуг, оплачувати канальний збір з урахуванням податку на додану вартість, позивач звертався до господарських судів з позовами про стягнення заборгованості з канального збору, яка становила суми податку на додану вартість, нарахованого на канальний збір за проходження суднами каналом в баласті.
Так, у спорі між ДП „*********" та TOB „**************" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, нарахованого на канальний збір, рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.06.2011 по справі № 5016/1520/2011(1/107), залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2011, у позові відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди дійшли висновку, що наявність в матеріалах справи доказів здійснення суднами міжнародного перевезення вантажу, митного оформлення та перетинання кордону України, свідчить про те, що канальний збір, який стягується з цих суден, звільняється від оподаткування податком на додану вартість на підставі п.197.9 ст.197 Податкового кодексу України, а прохід суден каналом "в баласті " (без вантажу) до/з порту призначення є складовою частиною та невід'ємним елементом операції (договору) з міжнародного перевезення, адже без цієї складової (прямування судна до/з порту під завантаження/розвантаження) перевезення вантажу неможливе.
До участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору судом першої інстанції було залучено Державну податкову адміністрацію у Миколаївській області.