Скорочення робочого часу - встановлення неповного робочого часу з ініціативи роботодавця

Я працюю вихователем на 0,56ставки (неповне навантаження) в малокомплектному (одногруповому)ДНЗ. Зараз в нас буде скорочення годин з 12 годинного робочого дня на 10,5 годин.Завідувач попередила мене ,що саме мої 0,56 скорочуються до 0,3. Так як моя колега,яка працює зі мною на групі на 1,0 ставки має право залишит свої години,бо в неї повне навантаження, а мої години забирають. Чи це правильно? Чому лише я потрапляю під скорочення? (В мене вища освіта, безперервний стаж роботи в цьому закладі вже 5 рік)

19.02.2021 00:53 1469

Консультація виконавця

Игорь Дайнеко
Адвокат Чернігів
У сервісі: 4 роки
458 відгуків (456 +) (2 -)
Консультацій: 1734
Топ 3 спеціалізації:
  • Адміністративне право
  • Військове право
  • Цивільне право

Неповний робочий час з ініціативи роботодавця установлюється у зв’язку зі змінами в організації праці, що вважається зміною істотних умов праці, згідно із ч. 3 ст. 32 КЗпП. Це стосуються і скорочення робочих годин. 

Необхідно звернути увагу що про  зміну істотних умов праці, зокрема, установлення чи скасування неповного робочого часу, працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.(ч. 3 ст. 32 КЗпП)

У разі якщо колишні істотні умови праці не можна зберегти, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, трудовий договір припиняється згідно із п. 6 ст. 36 КЗпП, а працівнику виплачують вихідну допомогу на підставі ст. 44 КЗпП у розмірі не менше ніж середній місячний заробіток. Тобто, якщо вас повідомили про істотну зміну умов праці (скорочення робочого часу)то можете лише або погодитись або відмовитись та розірвати трудовий договір. 

Але змінювати істотні умови праці власник вправі лише за наявності змін в організації праці. На цьому наголошує Мінсоцполітики в листі від 15.07.2011 р. № 195/13/1334. Кваліфікувати такі випадки варто в разі прийняття власником рішення про переведення всього підприємства, окремих його структурних підрозділів і категорій працівників на неповний робочий час, якщо це обумовлено кон’юнктурою ринку чи іншими обставинами, котрі не дозволяють використовувати працю працівників протягом повного робочого часу або часу який використовувався. 

Тобто у зв’язку зі змінами в організації праці власник вправі встановити чи скасувати неповний робочий час або його скоротити для всього підприємства або окремих структурних підрозділів, чи окремої категорії працівників, або окремих працівників. Якщо немає змін в організації праці, власник не вправі встановлювати або скасовувати неповний робочий час або його скорочувати для конкретних працівників.

За наявності обставин для запровадження неповного робочого часу або його зменшення якщо ві так був неповний алгоритм його введення на підприємстві такий:

1. Видається наказ про внесення змін в організацію праці. У ньому розкривається зміст цих змін, даються відповідні доручення посадовим особам для здійснення таких змін. 

2. Конкретні працівники, істотні умови праці яких підлягають зміні у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, персонально попереджаються про те, що з такого-то конкретного дня (але не раніше ніж через 2 місяці після персонального попередження) змінюються істотні умови їх праці, у вашому випадку скорочення годин роботи. 

3. Відділу кадрів наказом надається доручення ознайомити відповідних працівників із майбутніми змінами істотних умов праці під підпис.

4. Протягом 2-х місяців від усіх відповідних працівників доцільно отримати письмову заяву про згоду чи відмову продовжувати роботу після зміни істотних умов праці. Працівники вправі в будь-який час змінити своє рішення: скасувати раніше надану згоду на продовження роботи чи дати згоду на продовження роботи, скасувавши раніше заявлену відмову від продовження роботи.

5. Безпосередньо перед початком роботи відповідно до змінених істотних умов праці необхідно видати наказ, визначити щодо кожного працівника нові істотні умови праці а також ознайомити працівників із новими інструкціями й іншими документами, що визначають умови проведення робіт.

6. Працівники, які відмовилися продовжувати роботу у зв’язку зі зміною істотних умов праці, підлягають звільненню на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП.

Якщо зазначена процедура не дотримана або скорочення робочого часу фактично здійснюється без змін в організації праці, то такі дії роботодавця є незаконними. 
І в такому випадку ви може оскаржити дії роботодавця до суду або паралельно звернутись зі скаргою до обласного управляє Держпраці та просити перевірити вказані обставини (правомірність скорочення робочого часу за фактичної відсутності змін в організацї праці.)

З повагою адвокат Дайнеко Ігор 

Якщо подобається, тисни кнопку