Консультация о возможности потребовать от Приватбанка удаления всех данных о себе

У разі виникнення додаткових питань звертатися за електронною адресою: support@extra-law-help-ua.com, також просимо оцінити консультацію. 

ТОВ «ЕКСТРЕНА ЮРИДИЧНА ДОПОМОГА» розглянуло Ваше звернення, що надійшло до нього за допомогою сервісу https://b2bconsult.ua і повідомляє про наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Основного Закону України – Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на захист проти збору та використання персональних даних складає частину права на повагу до приватного та сімейного життя, до житла та кореспонденції.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних будь-якій особі надається можливість:

1. a) з'ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу  та постійне  місце  проживання  чи  головне  місце  роботи контролера файлу;
2. b) отримувати через обґрунтовані періоди та без  надмірної  затримки   або   витрат  підтвердження   або  спростування  факту  зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для  автоматизованої обробки,  а також отримувати такі дані в доступній  для розуміння формі;
3. c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням  внутрішнього   законодавства,   що запроваджують  основоположні  принципи, визначені у статтях 5 і 6 цієї Конвенції;
4. d) використовувати засоби правового захисту в разі невиконання передбаченого в пунктах "b" і "c" цієї статті прохання про підтвердження  або у відповідних  випадках про надання, виправлення або знищення персональних даних.

Статтею 32 Конституції України проголошено право людини на невтручання в її особисте життя. Крім того, не допускається збирання, зберігання, використання поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з положеннями статті 8 Закон України "Про захист персональних даних" суб'єктом персональних даних є фізична особа, персональні дані якої обробляються і яка має право:

1)знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;

2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;

3) на доступ до своїх персональних даних;

4) отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних;

5) пред’являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних;

6) пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;

7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;

8) звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду;

9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних;

10) вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;

11) відкликати згоду на обробку персональних даних;

12) знати механізм автоматичної обробки персональних даних;

13) на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі:

1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;

2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом;

3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;

4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.

Враховуючи все, що викладено вище, слід констатувати беззаперечний, безспірний, неспростовний, юридично обгрунтований факт, що Ви, на підставі статті 8 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, статті 32 Конституції України, статтей 8, 15 ЗУ «Про захист персональних даних», маєте право вимагати знищення Ваших персональних даних у АТ «ПриватБанк» у разі, якщо Ви не маєте жодних правовідносин з ним, або персональні дані були оброблені банком з грубими порушеннями чинного законодавства України.

Порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Зокрема, у разі виявлення під час перевірки передбаченого статтею 188-39 чи статтею 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного правопорушення на суб’єкта перевірки у встановленому законом порядку може накладатися штраф від ста до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 182 Кримінального кодексу незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі НМДГ або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

До таких органів Ви можете звернутися, щоб вирішити це питання:

- До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

- До Національного Банку України;

- До суду.

З повагою, ТОВ «ЕЮД»