ЗамКомандираБригади наказав лишити зброю за місцем перебування в зоні бойових дій і поїхати на склад в тил на погрузку. Зброю передав моєму молодшому сержанту відділення без підпису що він її прийняв. Яка є небезпека? Чи має право ЗамКомандираБригади віддавати такий наказ?
Яку відповідальність я можу понести у випадку втрати зброю? В мене тимчасове військове посвідчення, так як на момент коли я добровільно прийшов у військомат в іншому місті (не за пропискою) в мене військового квитка не було. У тимчасовому військовому посвідченні зброя закріплена за мною не вписана. Коли видавали зброю - то вручну на плачу в зошиті записували піб, номер автомата і я підписувався. Чи має юридичну силу такі записи?
Добрий день.
Ви будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст. 6, 9, 16, 123, 124 Статуту, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, не допускати протиправних дій, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, утримувати в належному стані озброєння, техніку, спорядження та інше майно взводу, суворо стежити за їх наявністю.
Згідно статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців певні обов`язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Порядок організації обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї, боєприпасів визначений Інструкцією про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29 червня 2005 року №359 (надалі - Інструкція).
За пунктами 2.2, 2.4, 2.15, 2.16, 2.22 цієї ж Інструкції, у підрозділах військової частини облік стрілецької зброї та боєприпасів ведеться за книгою видачі зброї та боєприпасів, книгою обліку за номерами і закріплення озброєння та техніки, книгою обліку озброєння та техніки за номерами і технічним станом, відомістю закріплення зброї за особовим складом.
Таким чином, зошит скоріше за все є книгою обліку озброєння та техніки за номерами і технічним станом або відомістю закріплення зброї за особовим складом, тому має юридичну силу. Так, дійсно у військовому квитку ставиться відмітка про отримання зброї, однак підтвердженням видання зброє є саме запис у книзі обліку за номерами і закріплення озброєння та техніки, книгою обліку озброєння та техніки за номерами і технічним станом, відомістю закріплення зброї за особовим складом.
У підрозділах військової частини стрілецька зброя та боєприпаси до неї, у тому числі спортивна та навчальна, зберігаються в кімнаті для зберігання зброї в порядку, передбаченому статтями 144-151 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Стрілецька зброя (у тому числі спортивна і навчальна) закріплюється за військовослужбовцями рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців, у яких штатна зброя - пістолет) під особистий підпис у відомості закріплення зброї за особовим складом. Стрілецька зброя та боєприпаси особовому складу для навчання, занять, під час заступання у варту, а також для чищення видаються під особистий підпис.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно- психологічних тощо) у кіберпросторі.
З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
У зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.
Відповідно до п. 2 розділу Х зазначеної Інструкції , військовослужбовці під час ведення бойових дій отриману стрілецьку зброю та боєприпаси повинні постійно тримати при собі.
У разі тимчасового виходу (виїзду) військовослужбовців до населених пунктів, у тому числі тих, що не належать до району відповідальності підрозділу, для вирішення особистих чи службових питань стрілецька зброя та боєприпаси здаються відповідальному за облік стрілецької зброї і боєприпасів підрозділу або черговому підрозділу з внесенням відповідних змін до опису зброї, яка зберігається у шафі (ящику) (додаток 22).
Додаток 22 |
ОПИС
зброї, яка зберігається у шафі (ящику)
№ з/п | Найменування зброї та боєприпасів | Складає на | ||
|
|
| ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підпис особи, відповідальної за внесення змін до опису |
|
|
Таким чином, якщо молодший сержант є відповідальною особою(черговим) та зброя була розміщена у яшику(шафі) та відповідно зроблений опис, жодної відповідальності Ви не понесете. Якщо ж Ви залишили зброю під час воєнного стану та передали не відповідальній особі та це не підтвердеться в незалежності від законності наказу, оскільки є відповідний порядок(щодо здавання зброї у шафу(ящик), як наведено вище), Ви понесете покарання за ч.3 ст.413 Кримінального кодексу України.
Кримінальний кодекс України(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text)
Стаття 413. Втрата військового майна
1. Втрата або зіпсування ввірених для службового користування зброї, бойових припасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання -
караються арештом на строк до шести місяців або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
Стаття 58. Службові обмеження для військовослужбовців
1. Покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.
2. Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
Стаття 69. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
1. За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
2. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання
1. При призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються:
1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;
2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;
За останньої практикою(травень-червень 2022 року), суд при наявності щирого каяття(визнання вини) або укладення угоди з прокурором не застосовують покарання у вигляді позбавлення волі, а виносять вирок, яким встановлюють покарання у вигляді штрафу(за останніми рішеннями - 30000 грн.), іспитовий строк - на рік-два, службове обмеження із відрахуванням 10% матеріального забезапечення на рік два.
Якщо у Вас залишились додаткові питання можете звертитися на пошту lexfirmgp@gmail.com або за допомогою месенджерів(телефон у профілі).
Дякую за звернення, буду вдячний за відгук.
Дякую! Як завжди все чудово!