Доброго дня. Хочу отримати розтлумачення частини другої статті 38 Закону України “Про зайнятість населення” надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення між особою та суб’єктом господарювання договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний безоплатно надавати громадянам України консультації та інформацію про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою працевлаштування.
Суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється роботодавцем, якому надано такі послуги.
Тобто, я правильно розумію, що я як клієнт не повинна платити кошти агенції з працевлаштування за кордоном? Це повинен сплачувати роботодавець(фірма, де я буду працювати)? З якої дати дійсний цей закон і що робити, якщо агенція з працевлаштування за кордоном все-таки вимагає оплату за «інформаційні послуги» (сума приблизно 300-350 євро)?
Вітаю!
1.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном” від 21 вересня 2022 року № 2623-ІХ внесено зміни до статті 38 Закону України “Про зайнятість населення”.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону України “Про зайнятість населення” надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення між особою та суб’єктом господарювання договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний безоплатно надавати громадянам України консультації та інформацію про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою працевлаштування.
Суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється роботодавцем, якому надано такі послуги.
Цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
ЗАКОН набрав чинності 15.10.2022 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ
1. Діяльність суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, підлягає ліцензуванню і регулюється законами України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про зовнішньоекономічну діяльність", цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном надаються відповідно до заявок іноземного роботодавця (його контрагента) щодо вільних робочих місць (вакансій) і лише в межах укладених іноземними суб'єктами господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування з метою сприяння підписанню трудового договору (контракту найму). Обов'язковим додатком до зовнішньоекономічного договору (контракту) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування за кордоном є проект трудового договору, завірений іноземним роботодавцем.
{Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }
2. Надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення між особою та суб’єктом господарювання договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний безоплатно надавати громадянам України консультації та інформацію про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою працевлаштування.
Суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється роботодавцем, якому надано такі послуги.
{Частина друга статті 38 в редакції Закону № 2623-IX від 21.09.2022 }
3. Суб'єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, сприяє громадянам, яким надано такі послуги, у вирішенні питань правового і соціального захисту та інформує їх про механізм добровільної участі у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні.
4. Громадяни у період трудової діяльності за кордоном мають право брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні, зокрема пенсійному, відповідно до законодавства України, що дає їм право на соціальний захист у разі настання відповідних страхових випадків.
2.
ІНФОРМАЦІЙНА ПОСЛУГА - ЦЕ НЕ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ.
У Законі України «Про інформацію» (ст. 40, 41) чітко позначені поняття «інформаційна продукція», «інформаційна послуга»:
«Інформаційна продукція — це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ та організацій».
«Інформаційна послуга — це здійснення інформаційної діяльності у визначений час і визначеній законом формі по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб».
КВЕД 63 «Надання інформаційних послуг» включає діяльність пошукових веб-порталів, оброблення даних, розміщення (хостинг), а також надання інших інформаційних послуг. Цей КВЕД має дві групи:
До неї входить клас 63.91 «Діяльність інформаційних агентств», а саме діяльність інформаційних агентств з надання новин, фотографій і сенсаційних матеріалів для засобів масової інформації, та клас 63.99 «Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.», а саме надання інших інформаційних послуг, не віднесених до інших угруповань:
ЯКЩО У АГЕНЦІЇ ВІДКРИТ КВЕД 63 ТА ВИ ПІДПИСАЛИ ДОГОВІР НА НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ, ТО ВАМ ТРЕБА ОПЛАТИТИ ЇХ РОБОТУ.
ЯКЩО ДОГОВІР О ПОСЕРЕДНЕЦТВІ В ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ, ТО ДОГОВІР НЕ ВІДПОВІДАЄ ЗАКОНОДАВСТВУ, ЯКЩО У АГЕНЦІЇ НЕМАЄ ЛІЦЕНЗІЇ - В ТАКОМУ РАЗІ ВІН НЕДІЙСНИЙ ( НЕХАЙ ЗВЕРТАЮТЬСЯ ДО СУДУ).
Дякую за розгорнуту відповідь