Добрий день, шановні експерти. До вас звертаються вчителі Гадяцького опорного ліцею Полтавської області. Нас уже вдруге відправляють на вимушений простій у канікулярний час мотивуючи це військовим станом та нестачею коштів. При цьому техперсонал закладу працює у звичному режимі. Школа не припиняла надавати освітні послуги з початку війни. Учні були вчасно зареєстровані у всеукраїнській базі даних АІКОМ. Навчальні програми виконуються в повному обсязі.
Наше керівництво ігнорує роз`яснення МОН https://drive.google.com/file/d/1GB9loz-elz3PHM-vPj7TsCilzBVZ_Hof/view?usp=sharing про оплату простоїв у якому говориться що ця норма закону виключно для закладів загальної середньої освіти, які не мають можливості відновити освітній процес, не надали персональні дані учнів та, відповідно, не отримали освітню субвенцію.
Відповідь начальника відділу освіти прикріплено нижче.
Чи можемо ми розраховувати на перемогу в суді, якщо ми будемо позиватися? Відповідь можна надати на адресу rimar9155@gmail.com Римар Людмила Петрівна
Вітаю!
1.
Українські закони не встановлюють конкретних вимог чи умов, які можуть заборонити роботодавцю чи обмежити його в ухваленні рішення про запровадження простою в умовах воєнного стану. Отже, виключно роботодавець вирішує: оголошувати простій під час війни чи ні.
Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 № 2136-IX
У цьому документі визначено:
- порядок переведення працівника на іншу роботу;
- порядок розірвання трудового договору за ініціативи працівника та роботодавця;
- тривалість часу та відпочинку;
- робота в нічний час;
- особливості залучення до роботи жінок та працівників, які мають дітей;
- умови та порядок оплата праці;
- надання відпусток.
Відповідно до ст. 34 КЗпП - Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Запровадження простою не потребує згоди працівника. Це питання вирішує роботодавець. На це вказують фахівці Держпраці в листі від 07.04.2020 р. № 25700 та Мінекономіки в листі від 15.04.2020 р. № 3501-06/25061-02 (див. газету «Зарплата та кадрова справа», № 8/2020, с. 9).
Загальні правила: Час простою оплачується відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП — з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
КМУ в постанові від 07.03.2022 р. № 221 також надає право керівникам бюджетних установ до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого в кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).
Розраховувати оплату за період простою, який оплачується в розмірі 2/3 окладу, потрібно виходячи з посадового окладу, зазначеного в штатному розписі. Якщо працівник має право на підвищення посадового окладу (наприклад, за педагогічне звання, тип навчального закладу тощо), то до розрахунку беруть оклад з урахуванням підвищення (п. 34 Інструкції № 102).
Тут варто звернути увагу на пункт 71 Наказу МОН № 102 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», а саме: «За час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та осіб з числа керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, проводиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул». Згідно з пунктом 77 Інструкції у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови, воєнний стан тощо), його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. В разі відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю України, але не менше ⅔ тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) (постанова КМУ від 07.03.2022 № 221).
Розмір оплати має бути не нижчим від двох третин тарифної ставки встановленого працівнику тарифного розряду (посадового окладу). Це регламентується пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану». Також це роз’яснюється, зокрема в листі МОН від 25 квітня 2022 року №1/4444-22 «Про оплату праці працівників закладів освіти».
Висновок:
- ухвалення рішення про простой в умовах воєнного стану повністю в компетенції роботодавця;
- звернення в суд з цього питання безперспективне.
2.
СТОСОВНО ТИХ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ВИ НАВЕЛТ:
Лист за підписом Даниленко:
- вас стосується тільки останній абзац, що субвенція залежить від контингенту.
Відповідь Гадяцької МР:
- це просто інформація про порядок розподілення субвенцій
ЖОДЕН З ЦИХ ДОКУМЕНТІВ НЕ ВИЗНАЧАЄ ПОРЯДОК ОГОЛОШЕННЯ ПРОСТОЮ.