Доброго дня. Проконсультуйте будь ласка з такого питання. Я ФОП. Є працівник який був на лікарняному 2 рази ще в січні та лютому 2024р. Але про ці лікарняні я тільки дізнався. Коли працівник хворів, говорив що лікарняний не відкриватиме і буде дома лікуватись. У табелі зазначено що він працював повний місяць відповідно і єдина звітність за цей період була подана без лікарняних , а що відпрацював цілий місяць. Як правильно все оформити?
Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату зарплати/доходу (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV; далі — Закон № 1105).
Таким чином, якщо працівник "працював" в період лікарняного, отримував заробітну плату, він не має право на оплату лікарняного. Порядок дій роботодавця у такому випадку наведено у листі ФСС, наведеному в кінці цієї консультації.
Таким чином, якщо у Вас немає сору з працівником стосовно виплати лікарняних, бажано отримати від нього поясненення, що працівник після візиту до врача стал відчувати себе нормально і тому продовжував працювати усі дні, визначані лікарняним. Також оформити протокол з рішенням не виплачувати лікарняні у звєяку з тим, що працівник працював.
_____________
Розглянувши лист [...] щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності у випадку, коли працівник під час тимчасової непрацездатності, засвідченої листком непрацездатності, виходить на роботу, виконавча дирекція Фонду соціального страхування України (далі - виконавча дирекція Фонду) в межах своєї компетенції повідомляє наступне.
Згідно із статтею 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом соціального страхування України (далі - Фонд) застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності, за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 розділу I Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.06.2021 N 1066, тимчасова непрацездатність особи відповідно до медичного висновку (далі - тимчасова непрацездатність) - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи.
Частиною другою статті 16 Закону N 1105 застрахована особа зобов'язана дотримуватися режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності.
Також статтею 20 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" визначено, що особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, зобов'язані:
вживати рекомендованих медичними працівниками заходів для запобігання поширенню інфекційних хвороб;
виконувати вимоги та рекомендації медичних працівників щодо порядку та умов лікування, додержуватися режиму роботи закладів охорони здоров'я та наукових установ, у яких вони лікуються;
проходити у встановлені строки необхідні медичні огляди та обстеження.
У свою чергу частиною другою статті 23 Закону N 1105 передбачено, що застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Згідно із абзацом другим частини третьої статті 30 Закону N 1105 комісія (уповноважений) із соціального страхування приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково).
Пунктом 2.1 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 19.07.2018 N 13 (далі - Положення N 13), передбачено, що комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства має право: звертатися за необхідності до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або його відділень щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства; перевіряти дотримання застрахованими особами режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності.
Враховуючи вищевикладене, у випадку коли працівник (застрахована особа) під час тимчасової непрацездатності, засвідченої листком непрацездатності, працював протягом усього періоду тимчасової непрацездатності або його частини, комісія (уповноважений) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності страхувальника повинна прийняти рішення щодо відмови в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності такому працівнику за період виходу на роботу під час тимчасової непрацездатності, а також розглянути питання щодо відмови в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності за дні тимчасової непрацездатності, які тривають з дня такого виходу на роботу і до завершення страхового випадку, у зв'язку із порушенням застрахованою особою обов'язку, визначеного частиною другою статті 16 Закону N 1105 та статтею 20 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".
Також у зазначених випадках комісія (уповноважений) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності страхувальника повинна звертатися, керуючись пунктом 2.1 Положення N 13, до робочого органу виконавчої дирекції Фонду щодо перевірки правильності видачі листків непрацездатності такому працівнику.