Декларування закордонних доходів (Канада)

Вітаю!

ВАМ НЕОБХІДНО ВИЗНАЧИТИ ДЛЯ СЕБЕ  ПОДАТКОВИЙ СТАТУС САМОСТІЙНО, ВИХОДЯЧИ ІЗ ВЛАСНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИН.

В українському податковому законодавстві поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу податкового резидента визначено пп. 14.1.213 ПКУ.

При цьому нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 ПКУ).

Разом з тим відповідно до п. 3.2 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, перебування за межами території України та отримання тимчасового захисту в цих країнах НЕ є єдиною підставою для визначення такої особи нерезидентом або резидентом України.

Відповідно до пп. 14.1.213 ПКУ перебування в інших країнах світу понад 183 дні не є достатньою підставою для визначення резидентського статусу, оскільки, якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом України, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні (абзац п’ятий пп. 14.1.213 ПКУ).

Крім того, достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України в порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Громадяни України, які знаходяться в інших країнах понад 183 дні, можуть одночасно мати статус податкового резидента України та країни перебування, що підтвердила ДПС.

Українці, які отримали тимчасовий захист в інших країнах світу та перебувають в цих країнах понад 183 дні, при дотриманні умов, визначених пп. 14.1.213 ПКУ, залишаються резидентами України.

Разом з тим локальне податкове законодавство іншої країни може визнати українців резидентами країни перебування.

Міжнародні двосторонні договори про уникнення подвійного оподаткування передбачають правила розподілу прав оподаткування певних видів доходів між країною – резиденцією платника податків та країною перебування.

Якщо обидві країни вважають особу своїм податковим резидентом згідно з локальним законодавством, а сама особа вважає, що це не відповідає положенням міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, вона може подати заяву про розгляд своєї справи до компетентного органу України або іншої країни, яка буде вирішуватись за процедурою взаємного узгодження.

Відповідно до міжнародного договору буде проведено відповідний тест (на визначення центру життєвих інтересів), за підсумками якого компетентні органи двох країн повинні прийняти рішення, податковим резидентом якої з двох країн буде вважатися зазначена особа.

При цьому кожен окремий випадок буде розглядатися компетентними органами на основі наданих документів та підтверджень з урахуванням усіх обставин та підстав. 

1.

МАЙТЕ НА УВАЗІ, ЩО УКРАЇНА ПОЧАЛА ОБМІН ДАНИМИ ПРО ДОХОДИ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ.

28 квітня набрав чинності Закон № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2970-IX#Text

"39-3.2.2. У випадках, визначених Угодою FATCA та/або Загальним стандартом звітності CRS, фінансові агенти повинні вимагати, а власники рахунків зобов’язані надавати фінансовим агентам:

1) документи самостійної оцінки стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Додатка 1 до Угоди FATCA для встановлення (перевірки) статусу зазначеної американської особи;

2) документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Загального стандарту звітності CRS для встановлення держави (території), резидентом якої є власник рахунку та/або контролююча особа (далі - документ самостійної оцінки CRS);

3) іншу інформацію та/або документи, необхідні фінансовому агенту для вжиття заходів належної комплексної перевірки фінансових рахунків, встановлення їх підзвітності та складання звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог Угоди FATCA та/або Загального стандарту звітності CRS відповідно до підпункту 39-3.1.3 пункту 39-3.1 цієї статті."

---

Україна приєдналась до CRS.

ОБМІН БУДЕ В АВТОМАТИЧНОМУ РЕЖИМІ.

Із впровадженням автоматичного обміну українські податкові органи отримуватимуть аналогічну детальну фінансову інформацію щодо рахунків українців. відкритих в іноземних фінансових установах, зокрема про українських бенефіціарів (контролерів) іноземних компаній та їхні рахунки.

Громадяни України, які залишили Україну (в тому числі у зв’язку з повномасштабною війною), також повинні повідомляти свої банки (як в Україні, так і за її межами) про зміну свого особистого резидентського статусу.

CRS вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (англ. Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information), скорочено – Багатостороння угода MCAA CRS. Ця угода передбачає забезпечення відповідності національного законодавства та практики вимогам CRS.

Відповідно до CRS фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків та серед власників рахунків (у певних випадках і серед їх контролюючих осіб) виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів з обміну інформацією. Інформація про такі рахунки подається фінансовими установами до компетентного органу країни-учасниці, який надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків.

Відомості, які передаються у межах автоматичного обміну інформацією, включають ідентифікаційні дані фізичної або юридичної особи, яка є власником рахунку, номер рахунку, інформацію про залишок або вартість рахунку на кінець звітного року або на дату закриття рахунку, інформацію про суми доходів (проценти, дивіденди, доходи від продажу фінансових активів тощо) та інші надходження на рахунок.Автоматичному обміну інформацією підлягають усі рахунки незалежно від розміру залишку або вартості рахунку, окрім рахунків, які не є підзвітними рахунками. До рахунків, які не є підзвітними рахунками, належать накопичувальні та пенсійні рахунки, рахунки з пільговим оподаткуванням, строкові договори страхування життя (за певних умов) та деякі інші рахунки, які не використовуються для отримання прибутку або мають низький ризик уникнення оподаткування.

Запровадження автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки покладає на банки та інші підзвітні фінансові установи обов’язок застосовувати заходи належної комплексної перевірки для виявлення підзвітних рахунків, що підлягають автоматичному обміну інформацією. В межах належної перевірки банки мають право вимагати від власника рахунку надати стосовно себе або контролюючої особи (у випадку організації) документ самостійної оцінки. Документ самостійної оцінки містить ідентифікаційні дані власника рахунку, інформацію про місце проживання, поштову адресу і податкову резидентність фізичної особи, а також відомості про тип організації згідно із загальним стандартом звітності CRS, якщо власником рахунку є організація. Фінансова установа може вимагати додаткові документи та інформацію, необхідні для належної перевірки.Власник рахунку зобов’язаний надавати документи та інформацію, про які запитує фінансова установа, а також повідомляти фінансову установу протягом 30 календарних днів про зміну статусу податкового резидентства та/або статусу контролюючої особи. Якщо власник рахунку не надає документи та інформацію на запит фінансової установи або не повідомляє про зміну статусу податкового резидентства, фінансова установа має право відмовити у встановленні ділових відносин, у наданні фінансових чи інших послуг, або навіть розірвати договірні відносин з власником рахунку.

За надання документа самостійної оцінки з недостовірною інформацією, в результаті чого рахунок не був встановлений як підзвітний, власник рахунку несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 100 мінімальних заробітних плат. У 2024 році сума штрафу відповідатиме 710 000 грн. (близько 18 000 Євро), проте згідно із перехідними положеннями Податкового кодексу за порушення, вчинені у 2024 році, штрафні санкції не застосовуватимуться, а за порушення, вчинені у 2025 році, санкції будуть застосовуватися у розмірі 50% від встановленого розміру. Для фінансових установ також передбачена відповідальність за невиконання обов’язків щодо виявлення і звітування про підзвітні фінансові рахунки.На період дії воєнного стану Податковий кодекс передбачає, що інформація про фінансові рахунки громадян України, яка надійшла від іноземних компетентних органів у межах автоматичного обміну інформацією, не може бути використана податковими органами України для визначення податкових зобов’язань таким громадянам, якщо сукупний залишок або вартість усіх рахунків, що належать одній особі, не перевищує еквівалент 250 000 дол. США станом на 31 грудня відповідного календарного року.Слід зауважити, що автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки між Україною та іншими країнами-учасницями багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки розпочнеться за умови, що угода почала діяти у відносинах між Україною та відповідною юрисдикцією. Для цього компетентні органи інших країн мають повідомити Секретаріат Координуючого Органу ОЕСР про намір вважати угоду такою, що набрала чинності з Україною. Передумовою для надання такого повідомлення може бути проведення перевірки і підтвердження експертами ОЕСР, що в Україні дотримані стандарти щодо конфіденційності та гарантій захисту даних.

Зважаючи на триваючу військову агресію РФ проти України, проведення такої перевірки може бути ускладненим, що може затримати початок обміну інформацією між Україною та країнами-учасницями багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. Проте вже зараз платникам податків варто враховувати запровадження автоматичного обміну інформацією і бути готовими надавати банкам та іншим фінансовим установам запитувані ними інформацію і документи, а також своєчасно декларувати іноземні доходи.

2.

ВИ МОЖЕТЕ БУТИ ПОДАТКОВИМ РЕЗИДЕНТОМ ДВОХ КРАЇН.

ПРОСТІШЕ - ДОХОДИ В УКРАЇНІ ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ, ДОХОДИ В КРАЇНІ ПЕРЕБУВАННЯ , ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ КРАЇНИ ПЕРЕБУВАННЯ .

Кожна країна виборює своє право на утримання податків з осіб, що в ній проживають незалежно від їх громадянства. Для цього застосовується термін “податковий резидентський статус”. Громадянство особи і його резидентський статус для цілей оподаткування не тотожні поняття. Так, особа може бути громадянином України, а податки сплачувати в іншій державі - в країні проживання.

Тому, аби попередити подвійне оподаткування необхідно визначити резидентський статус фізособи.

Фізична особа має сплачувати податки в Україні, якщо підпадає хоча б під один із критеріїв ( згідно пп.14.1.213.

наявність тісних особистих чи економічних зв'язків (центр життєвих інтересів) в Україні;

- перебування в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом податкового року;

- місце постійного проживання в Україні членів сім'ї;

- місце реєстрації фізособи, як суб'єкта підприємницької діяльності (ФОП).

Отже, невідповідність цим критеріям дозволяє змінити податковий резидентський статус та розглянути іншу країну як місце сплати податків.

ПІСЛЯ ВИЇЗДУ ЗА КОРДОН, ВИ ЗАЛИШИТИСЬ ПОДАТКОВИМ РЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ, ЯКЩО БУДЕТЕ ПРАЦЮВАТИ НА УКРАЇНСЬКУ КОМПАНІЮ АБО Є ЗАСНОВНИКОМ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ.

Тепер перейдемо до іноземних доходів та джерел їх походження для більш детального їх аналізу. Податковий кодекс України визначає іноземні джерела як доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1.3 ПК України). При цьому дана норма міститься в статті 163 ПК України, яка має назву «об`єкт оподаткування». Тобто, це те, що має оподатковуватись (на що накладається податок).

Ставка податку на іноземні доходи

Загальна ставка податку на іноземні доходи фізичної особи становить 18% від його суми. Не забуваємо також про військовий збір (ВЗ), який до 01 грудня 2024 року становив 1,5%, а з 01 грудня 2024 року складає 5%. Таким чином, за отриманий іноземний дохід доводилось сплачувати 19,5% (до 01 грудня 2024 року), а починаючи з 01 грудня 2024 року сума податків збільшилась до 23% від загальної суми іноземного доходу.

Інші ставки податку:

• Доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, оподатковуються за ставкою 9% + військовий збір.
• Прибуток від операцій з інвестиційними активами (цінні папери, деривативи та корпоративні права) оподатковуються в більшості випадків за ставкою ПДФО 18% + військовий збір. Проте, є й інші спеціальні ставки для доходів з цієї категорії (наприклад, 5% або 9% залежно від виду).
• Прибуток контрольованих іноземних компаній (КІК) оподатковується за ставкою ПДФО 18% в тому разі, якщо платник податку - резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії. У разі якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються інші правила та ставки ПДФО (наприклад, 5% або 9% в залежності від виду прибутку).
• Виплати у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи (партнерство, траст, фонд), оподатковуються за ставкою ПДФО 9%.

Не оподатковуються такі види іноземних доходів, як соціальна або гуманітарна допомога (кошти або товари), отримані резидентами України за кордоном в статусі біженця або тимчасового захисту, а також ті види іноземних доходів, які визначені у конкретній міжнародній угоді про уникнення подвійного оподаткування.

Зазначимо, що сума іноземного доходу має бути включена до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію.

Подвійне оподаткування доходів, отриманих закордоном

Гадаю, що цей підзаголовок відповіді міг викликати у вас не дуже приємні відчуття. І так ці податки ніхто не любить сплачувати, а тут мова ще й про подвійні починає йти. Давайте розбиратись. Якщо уявити логічний ланцюжок руху коштів, то зазвичай ситуація наступна. Фізичній особі виплачується певна сума доходу в іноземній країні.

Наприклад, заробітна плата. Місцевий роботодавець має сплатити податки в бюджет цієї країни. Але якщо фізична особа є резидентом України, то ця заробітна плата буде вважатись іноземним доходом в розумінні ПК України. Чи має застосовуватись стандартна ставка ПДФО 18% та ВЗ 1,5% (до 01.12.2024 р.) і 5% (з 01.12.2024 р.)? Чи відбувається подвійне оподаткування?

Розуміючи, що ця ситуація м`яко кажучи «не дуже», законодавець передбачив можливість уникнення від подвійного оподаткування. Для цього між Україною та іншими країнами укладаються двосторонні міжнародні договори про уникнення оподаткування. Вони передбачають, що сума сплаченого ПДФО, отриманий в іншій країні, має зараховуватись в рахунок податку на дохід в Україні (тобто, сума податку, яка має бути сплачена в Україні, може бути зменшена на суму податків, які вже сплачено за кордоном). Військовий збір має бути сплачений в повному обсязі в будь-якому випадку! Важливо зазначити, що навіть якщо ви сплатили податок в іншій країні по ставці, яка більше ніж визначена в ПКУ, то в Україні вам просто зарахується цей податок. Маємо на увазі, що не буде ніяких доплат з боку України. Або доплата з боку платника (якщо ставка ПДФО менше ніж 18%), або повне врахування вже сплаченого податку.

Звертаємо вашу увагу!

• Кожна така міжнародна угода може враховувати різні види доходів. Якщо в угоді про уникнення подвійного оподаткування не визначений певний вид доходу, то він буде оподатковуватись в Україні, незалежно від наявності сплати податку в іноземній країні (наприклад, прибуток від продажу криптовалюти, тощо). Тобто, перш ніж отримувати прибуток/дохід за кордоном, українцям варто вивчити умови угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною походження джерела прибутків такого українця і чітко визначити ті види доходів/прибутків, які звільняються від оподаткування в Україні.
• Якщо особа окрім громадянства України має також громадянство іншої країни і податкова про це дізнається, то така можливість (звільнення від сплати податків в Україні) втрачає свою силу.

Пам’ятайте, що українська податкова запитує документальне підтвердження факту сплати податків в іноземній країні. Мова йде про довідку про суму сплаченого податку, та про базу/об'єкт оподаткування. Довідку, видану іноземним органом, до якого були сплачені податки за кордоном, необхідно легалізувати в установленому діючим законодавстовм порядку (апостиль, легалізація іншим способом). Деякі документи можуть бути подані англійською, але більшість документів підлягає нотаріальному перекладу українською.

Після отримання цієї довідки наступним кроком буде подання податкової декларації про майновий стан і доходи (форму для заповнення можна знайти в Наказі Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859). При заповненні декларації необхідно порахувати суму податку, який має бути сплачений (з врахуванням вже сплаченого податку за кордоном). Не забуваємо, що в декларації вказується сума сплаченого податку в іноземній країні в гривнях. Тобто, суму, сплачену в іноземній валюті, необхідно перевести в національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. І не забуваємо, військовий збір ми сюди не враховуємо.

Декларація про майновий стан і доходи подається до 1 травня року, наступного за звітним (можна заповнити та подати особисто або через уповноваженого представника (з чим ми також успішно допомагаємо). Податки мають бути сплачені до 1 серпня року, наступного за звітним. Тобто, декларацію за 2024 рік ви маєте подати до 1 травня 2025 року, сплатити податки за 2024 рік – до 1 серпня 2025 року.

Якщо ви не встигаєте отримати необхідні підтверджуючі документи до податкової в Україні, ви маєте право на обгрунтоване перенесення строків подачі декларації.

--------

З ПРИВОДУ КАНАДИ:

Відповідно до пункту 2 статті 4 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходів і майна  між Україною та Канадою, якщо фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її статус визначається таким чином:

• (а) вона вважається резидентом тільки тієї Держави, де вона має у своєму розпорядженні постійне житло. Якщо вона має у своєму розпорядженні постійне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тільки тієї Держави, в якій вона має більш тісні особисті й економічні зв’язки (центр життєвих інтересів);
• (b) якщо Держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або коли вона не має постійного житла у своєму розпорядженні в жодній з Держав, вона вважається резидентом тільки тієї Держави, де вона звичайно проживає;
• (c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тільки тієї Держави, громадянином якої вона є;
• (d) якщо вона є громадянином обох Держав або якщо вона не є громадянином жодної з них, компетентні органи  Договірних  Держав вирішують питання за взаємною згодою.

Слід зауважити, що застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента – довідки. З вказаного слідує, що клієнтці необхідно отримати довідку від канадського роботодавця та  Податкової Служби Канади, яка, у свою чергу, повинна бути легалізована та перекладена у Посольстві України в Канаді.

Додатково можна отримати документальне підтвердження  відсутності в Україні основної діяльності:

• Довідка форми ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу». Вона містить данні щодо суми заробітку для призначення та обчислення (перерахунку) розміру пенсій, а також при нарахуванні лікарняних, нарахування соціальних виплат (у тому числі доплата до мінімальної заробітної плати) і страхового стажу. Допускається отримання через «Дія» або сайт Пенсійного фонду України.
• Довідка форми ОК-7 «Індивідуальні відомості про застраховану особу». Містить відомості про фактичні суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (у межах максимальної величини), та страховий стаж. Допускається отримання через «Дія» або сайт Пенсійного фонду України.
• Довідка з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору. Допускається отримання через «Дія» або електронний кабінет платника податків.