Стаття 715 Цивільного кодексу України визначає, що між двома юридичними особами може бути укладено договір міни - передачу товару у власність взамін за інший товар. Згідно пункту 5 цієї статті, договором міни може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). Стаття 293 Господарського кодексу України також передбачає можливість укласти договір міни між суб'єктами господарювання (цей кодекс втратив чинність у 2026 році, однак укладення договору міни не заборонено).
Тому підприємство-замовник може розрахуватись за надані послуги товаром, а не грошима.
Водночас потрібно враховувати положення пункту 291.6. статті 291: Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Відповідно, суб'єкт господарювання на єдиному податку не може розраховуватись товаром за послуги. Розрахунок має проводить в грошовій формі.
Спершу потрібно оформити документи, які підтверджують законність отримання деревини. Порядок видалення зелених насаджень у межах населених пунктів (Постанова 1045) передбачає:
Відповідно, користувач земельної ділянки має право отримати ордер на видалення зелених насаджень. Водночас в законодавстві України відсутній єдиний документ, який регулює вирублення зелених насаджень поза межами населених пунктів. Місцеві органи влади можуть затверджувати власні правила видалення зелених насаджень.
Закон України 2321-IX визначає поняття самозалісеної ділянки - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом. Власник земельної ділянки має право видалити зелені насадженні з належної йому ділянки без необхідності отримання дозволу від органу місцевого самоврядування.
Якщо орендовані ділянки знаходяться поза межами населеного пункту, підприємству-орендарю потрібно отримати письмове погодження власника земельної ділянки на проведення робіт з очищення земельних ділянок від зелених насаджень.
Для підприємства-платника ПДВ:
Податок на прибуток:
Єдиний податок (для підприємств-сільгоспвиробників на 4 групі платників ЄП):
Ризик №1. Бартерні операції (товар в обмін на послугу) викликають особливу увагу у податківців. Бажано, щоб вартість роботи з розчищення земельної ділянки співпала з вартістю деревини.
Якщо вартість послуги з розчищення земельної ділянки - 20 000 грн, а вартість деревини - 50 000 грн, виникне різниця у 30 000 грн, яка буде розглянута податковим органом як безоплатна передача товару.
В такому випадку підприємству доведеться нарахувати ПДВ на повну ринкову вартість деревини, без отримання податкового кредиту на різницю.
Ризик №2. Визнання господарської операції фіктивною. Податківці можуть визнати операцію обміну товару на послугу фіктивною. Для зменшення такої ймовірності необхідно:
Ризик №3. Рентна плата. Стаття 256 Податкового кодексу встановлює рентну плату за використання лісових ресурсів:
щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);
з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;
другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства).
Як визначено статтею 55 Земельного кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:
а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках;
г) полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення.
З наданого вами опису вбачається, що земельні ділянки мають сільскогосподарське призначення і не є землями лісового фонду. В такому випадку видалення зелених насаджень на цих ділянках не є користуванням лісовими ресурсами та не передбачає сплати орендної плати. Однак рекомендую отримати від власника земельних ділянок підтвердження, що ці земельні ділянки відведені для сільского господарства та не відносяться до земель іншої категорії, зокрема земель лісового фонду.
Очищення земельних ділянок потребує:
1. Дозволу від власника ділянок на видалення зелених насаджень;
2. Акт обстеження земельних ділянок, складений користувачем ділянок (рекомендовано залучити до огляду ділянок власника або його уповноваженого представника; він має також підписати Акт);
3. Договір надання послуг та акт приймання-передачі наданих послуг;
4. Договір купівлі-продажу товару та акт приймання-передачі товару;
5. Вартість деревини та вартість послуг мають бути однаковими для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог;
6. Акт зарахування зустрічних однорідних вимог обовязковий;
7. При передачі деревини виписати ТТН;
8. Подати податкову накладну щодо проведеної господарської операції.