Хочу дізнатись про те, чи будуть мої поступки правомірними, та те, до яких наслідків вони можуть призвести.
Доброго дня. Мене звати Олександр, 18 років (цього року потенційно піддаюся літньому призову в армію) , проживаю у селищі Хмельницької області. Я дуже не хочу йти по призову в армію, так як вважаю, що за 1,5 роки, яких я там проведу, можна використати набагато краще, плюс я ненавиджу кому-небудь підкорятися, а особливо "тупим наказам", які не можна оспорити, так я в житті дуже волелюбна, амбіційна та допитлива людина, і я вкрай рідко роблю те, на що немає раціонального пояснення.
По стану здоров`я я придатний. Пару років назад були невеликі проблеми, але, як я розумію, вони повністю зникли. Я вирішив обстежитись, щоб пересвідчитись в цьому, і результат свідчив про їхню відсутність. Тоді я вирішив вчепитись за діагноз "енурез", який в мене тривав, здається, до 12-13 років, а пізніше абсолютно зник. Я не звертався з цією проблемою в лікарню, але при цьому всьому помітив, що даний діагноз все-таки зазначений у моїй карточці (зошиту) з лікарні. Думаю, мої батьки колись про це говорили сімейному лікарю. Так от, я вирішив зробити заяву, що у мене енурез триває й досі, і що я його просто на цей період приховував та не приділяв уваги його усуненню. Після цього, звичайно, мені написали направлення на рентген, ультразвукову діагностику, а також аналізи, які я повинен здати за пару днів до того, як поїду у обласний деспансер на 3-4 тижні (як мені повідомили) на підтвердження діагноза.
Так як зараз карантин, плюс у мене триває навчання (дистанційне), так як я навчаюся на 4-ому курсі технікуматехнікума і маю здавати до кінця червня диплом, я попросив про те, щоб поїхати в обласний диспансер уже після закінчення навчання. Там, здається, із застережливістю до цього поставитись, але, як я зрозумів, мені буде можна так зробити.
Так ось, я бачу перед собою два варіанти розвитку подій:
1) Я закінчую навчання, після чого їду в облдиспансер, і проходичи там обстеження, спробую симулювати енурез, якщо ж в мене це не вийде (у ситуації ретельноно нагляду), спробую домовитись з одним із лікарем, яким найбільше відповідає за те, щоб спостерігати за мною і вкінці буде ставити висновок про те, чи є у мене енурез. Я не знаю підводних каменів того, як в диспансері проводиться обстеження (окрім того, що там використовують снодійне і сечогінне). Я не впевнений, що я зможу домовитись про те, щоб мені поставили "правильний" діагноз для того, щоб я був непридатний до армії. Цей варіант ризикований. Але я думаю, що якщо хоча б спробую так зробити, то, напевно, нічого не втрачаю (окрім 3-4-ох тижнів часу).
2) Другий варіант - це після закінчення навчання ігнорувати поїздку в диспансер та поїхати закордон (у мене є закордонний паспорт, який я зробив у минулому році) на роботу, куди я, власне, і планував їхати після закінчення навчання. От тільки в цьому випадку (порівняно з першим), я абсолютно нічогл неизнаю, що мені загрожує: (штраф, в`язниця тощо), чи вплине це на мою історію правопорушень (не знаю, як точно вона називається). У випадку, якщо я повернусь з-за кордону, чи зможу я, при бажанні, все ж таки пройти обстеження в диспансері, на підставі чого буде вияснятись чи придатний я до армії, чи мене при першій же зручній ситуації візьмуть за руки і примусово відправлять в армію, ігноруючи мою, вже тоді давню, історію про енурез, зробивши висновок, що я навмисно брехав, щоб уникнути армії?
