Питання відповідальності при позиці між фіз особами

1. Договір позики укладається в простій письмовій формі. Окрім договору як письмового документу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України). Але відповідно до ч. 4 ст. 209 ЦК України за бажанням фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений навіть якщо законом не передбачена обов`язкова нотаріальна форма. Тому позикодавець може вимагати нотаріальну форму і у випадку якщо навіть ви будете проти нотаріальної форми але все одно договір буде укладено то суд його визнає дійсним (ч. 2 ст. 220 ЦК України)

Таким чином, договір може бути укладений як у письмовій формі так і в письмовій з нотаріальним посвідченням якщо сторони цього забажають. 

2. Якщо ви дійдете згоди щодо нотаріальної форми договору позики, то нотаріус у будь-якому випадку попросить згоду дружини на укладення договору, шляхом відібрання письмової нотаріальної заяви про надання згоди на укладення вами договору позики (так на практиці, хоча це і не правильно). Наявність або відсутність згоди іншого із подружжя на укладення договору позики жодним чином не впливає на дійсність такого договору. Договір позики, коли ви виступаєте позичальником, не стосується спального майна подружжя а тому згода іншого із подружжя передбачена ст. 65 СК України не потрібна ( такої позиції дійшов Верховний суд в своїй постанові від 27.11.2019 року по справі №33/3928/14-ц).

Таким чином згода на укладення договору позики, коли ви виступаєте позичальником, не потрібна.

3. Відповідно до ст.  1219 ЦК Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК. Зобов`язання за договором позики не відноситься до зобов`язань які нерозривно пов`язані з особою то обов`язок виконати зобов`язання (повернути позику) передається у спадок спадкоємцям.

Таким чином, у випадку вашої смерті обов`язок повернення позики перейде до спадкоємців, якщо вони приймуть спадщину (звертаю увагу що прийняти частину спадщини, наприклад лише права, а обов`язки не приймати, не можливо).

4. У випадку порушення зобов`язання (несплати позики в строк визначений договором) у позикодавця з`являється право на звернення до суду з позовом про стягнення суми боргу в примусовому порядку. У випадку задоволення позову та набрання рішення законної сили, суд видає виконавчий документ позикодавцю який його потім направляє в відділ державної виконавчої служби. Після відкриття виконавчого провадження виконавець накладає арешт на все майно боржника та рахунки та стягує суму в примусову порядку (шляхом вирахування 20% з заробітної плати, примусового продажу майна).

Звертаю увагу, що виконання рішення суду та примусове стягнення буде здійснюватись виключно за рахунок вашого майна. Навіть якщо арешт буде накладено на все майно подружжя в тому числі яке не є спільною сумісною валсністю то виключити його з акту опису майна не складно, надавши документи підтверджуючі придбання майна до шлюбу. Щодо майна придбаного в шлюбі то виконавець спочатку виділяє частку боржника з спільної сумісної власності та продає лише частку боржника.

Таким, чином квартира дружини в безпеці.

5. Дружина не відповідає за ваші зобов`язання, корім випадку коли вона успадкує після вас майно та відповідно борг. Єдиний ризик є те, що майно придбане вами з дружиною в шлюби у випадку примусового стягнення боргу може бути поділено на частини, частина 1/2 залишиться дружині а інша 1/2 може бути продана виконавцем.

Якщо залишились питання звертайтесь.

З повагою адвокат Дайнеко Ігор