Звільнення з військової служби
Чоловіка мобілізували, направлений на навчання в мотопіхотну бригаду. Невійськовозобов`язаний у мирний час, сторокову службу не проходив, військової кафедри не закінчував. За результатом медичної мобілізаційної комісії придатний до військової служби за групою 2. Має двоє неповнолітніх дітей, батьків 82 та 88 років що потребують догляду (братів, сестер немає)
Чи може він подати рапорт за сімейними обставинами про звільнення або прохання на залишення його в тилові служби в межах області ?
Чи можуть його одразу після 3 тижнів навчання направити у зону бойових дій і чи можливо у разі отримання такого наказу оскаржити його?
Консультація виконавця
Вітаю!
1.
НИЖЧЕ НАВЕДЕНО ВСІ ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про військовий обов'язок і військову службу
Стаття 26. Звільнення з військової служби
4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:
2) під час воєнного стану:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
(ЦЕ ВАША ПІДСТАВА, ЯКЩО Є ПІДТВЕРДЖУЮЧИ ДОКУМЕНТИ)
у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Указ Президента України |
ЗАКОН УКРАЇНИ |
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ НЕ МОЖЕ ОБИРАТИ СОБІ МІСЦЕ СЛУЖБИ.
ЯКЩО Є ПІДСТАВИ (НАПРИКЛАД СІМЕЙНІ ОБСТАВИНИ) ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ МОЖЕ ЗВЕРНУТИСЯ З РАПОРТОМ ДО КОМАНДУВАННЯ ПРО ПЕРЕВЕДЕННЯ ДО ІНШОГО МІСЦЯ СЛУЖБИ.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 10 грудня 2008 року № 1153/2008
ПОЛОЖЕННЯ
про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n369
82. Призначення військовослужбовців на посади здійснюється:
2) на рівнозначні посади:
за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
3) на нижчі посади:
за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
112. Військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами.
Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв'язку із службовою необхідністю та за станом здоров'я на нове місце військової служби без його згоди.
113. Переміщення військовослужбовця за станом здоров'я або за станом здоров'я членів його сім'ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.
ххххххх
В окремих випадках переміщення військовослужбовця можливе за станом його здоров'я або за станом здоров'я членів його сім'ї. Таке переміщення здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку. Для переміщення в іншу місцевість військовослужбовець до рапорту додає відповідні документи, які підтверджують необхідність зміни місця проживання:
- дружини (чоловіка); його (її) неповнолітніх дітей, повнолітніх дітей-учнів (студентів) навчальних закладів за денною формою навчання, які перебувають на утриманні військовослужбовця, та дітей-інвалідів I або II групи;
- непрацездатних батьків військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка);
- братів, сестер військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка), які перебувають на його (її) утриманні.
3.
В Збройних Силах України, в умовах дії воєнного стану, підготовка осіб призваних по мобілізації здійснюється за програмою базової загальновійськової підготовки, з подальшим навчанням за визначеною військово-обліковою спеціальністю.
Підготовка складається з декількох етапів.
- Мобілізовані військовослужбовці прибувають до навчальних центрів де з ними проводиться базова загальновійськова підготовка для всіх військово- облікових спеціальностей з терміном до 30 діб.
- Після навчання особовий склад направляється на фахову підготовку для опанування військовослужбовцями військово-облікової спеціальності з термінами підготовки до 30 діб.
- Для опанування військовослужбовцями нових видів ОВТ, форм і способів ведення бойових дій, з військовослужбовцями проводиться підвищення кваліфікації з термінами до 15 діб.
ВАШ ЧОЛОВІК НЕ МОЖЕ ВІДМОВИТИСЯ ВИКОНУВАТИ НАКАЗ - ЗА ЦЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.
В січні 2023 року Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо посилення відповідальності для військовослужбовців за самовільне залишення поля бою, військової частини чи іншого місця служби, невиконання наказів та інші порушення військової дисципліни.
За цим законом, зокрема, судам заборонять пом'якшувати покарання чи давати умовні терміни для військових, засуджених за окремі види злочинів:
- непокора (ст. 402)
невиконання наказу (ст.403)
погрози або насильство щодо начальника (ст.405)
самовільне залишення військової частини (ст.407)
дезертирство (ст.408)
самовільне залишення поля бою (ст. 429)
Також зростають терміни покарання за військові злочини.
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ НЕ МОЖЕ ОБИРАТИ СОБІ МІСЦЕ СЛУЖБИ.
ЯКЩО ВАШ ЧОЛОВІК ВВАЖАЄ ЩО ЙОГО ПРАВА ПОРУШЕНІ - ВІН МАЄ ПРАВО НА ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ КОМАНДУВАННЯ.
Стаття 55 Конституції України гарантує право на оскарження в суді рішень, дій та бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Також військовослужбовцям надається право звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також до відповідних міжнародних судових установ. Водночас скарги, пов’язані з проходженням служби, подаються, розглядаються і вирішуються відповідно до Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та Статуту внутрішньої служби, якими передбачено певні особливості щодо порядку їх надання і вирішення. На незаконні дії чи розпорядження командирів військовослужбовець подає скаргу безпосередньому начальнику тієї особи, чию дію він оскаржує, а якщо особа, по чиїй вині порушені права, невідома, то скарга подається за командою. Заборонено подавати скарги під час бойового чергування, в добовому наряді та під час занять. Законодавство України дозволяє військовим та їхнім родинам створювати громадські об’єднання і бути їх членами. Їхня діяльність також може бути спрямована на захист соціальних прав військовослужбовців, а співпраця з Міністерством оборони України сприяє ефективності такого захисту. Однак громадські організації військовослужбовців не повинні втручатися у професійну компетенцію відомства.
Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження
1. Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.
2. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
3. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно кримінально протиправний наказ або розпорядження.
4. Особа, що виконала явно кримінально протиправний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.
5. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати кримінально протиправного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що віддала кримінально протиправний наказ чи розпорядження.
ЯКЩО ПРАВА ВАШОГО ЧОЛОВІКА БУЛИ ПОРУШЕННІ:
Зі скаргою можна звернутися:
"Гарячі лінії" МО України : https://www.mil.gov.ua/kontakti/garyacha-liniya.ht...
Сайт МО України: https://www.mil.gov.ua/
В Главное управление Военной службы правопорядка в Вооруженных Силах Украины: (044) 454-73-08 в рабочее время; (044) 454-73-03 в нерабочее время.
ЗВЕРНІТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ДО ВОЛОНТЕРСКОГО РУХУ "АДВОКАТИ ЗСУ":
-
Все дуже зрозуміло і детально розписано. Дякую
