Порядок виплати аліментів

Вітаю!

ЯКЩО ВИ ДІЙСНО БАТЬКО ДИТИНИ ТА Є ЦЬОМУ ДОКАЗИ, ТО ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВО УХИЛИТИСЯ ВІД УТРИМАННЯ ДИТИНИ ДО 18 РОКІВ.

1.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Ч. 1, 2 ст. 128 Сімейного кодексу України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до статей 264, 265 Цивільного Процесуального кодексу України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Згідно вимог установлених частиною першою ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України, - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Третьою особою у справі необхідно залучити відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який реєстрував народження дитини та ставити окрему вимогу в позовній заяві про внесення змін до актового запису про народження дитини.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р., 

1. докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
2. довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
3. пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником;
4. квитанція про сплату судового збору;
5. висновок судово-генетичної експертизи походження дитини для встановлення батьківства, що проводиться за ухвалою суду;
6. наявність інших доказів встановлених судовими рішеннями у кримінальних, адміністративних, цивільних , або господарських справах..

Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.

2.

В Україні на сьогодні існують три шляхи встановлення факту батьківства: за законом, за заявою батьків, за рішенням суду.

Якщо чоловік і жінка не перебувають у шлюбі, то походження дитини від батька визначають за заявою батьків або за рішенням суду. Отже, виходячи із ст. 125 Сімейного кодексу України робимо висновок, що встановлення батьківства може мати як добровільний, так і примусовий характер.
Сімейним кодексом України передбачена реєстрація народження дитини за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (ст. 135 Сімейного кодексу України). При реєстрації дитини відповідно до статті 135 Сімейного кодексу батьківство також можна в подальшому визнати через суд. Судовий порядок вирішення спору можливий також якщо дійсний батько не записаний таким в реєстрі, якщо батьком записана інша особа, а справжній батько хоче захистити свої батьківські права.

Незалежно від мети та учасників процесу, при розгляді питань щодо визнання батьківства обов’язковим є проведення судово-генетичної експертизи, яка і встановлює кровну спорідненість та батьківство. Для встановлення батьківства через суд необхідне дотримання відповідних процесуальних норм, відповідно Закону України «Про судову експертизу».

Будь-які докази щодо походження дитини від чоловіка можуть бути підставою для визнання батьківства. У ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що це можуть бути показання свідків, письмові докази, речові докази, звуко- та відеозаписи, висновки експертів. Не дивлячись на рівність вищезазначених доказів, основним і найбільш достовірним є «тест на батьківство», так звана генетична експертиза. Її вірогідність складає 99,99%. Генетика досліджує закономірності спадковості та мінливості. Схожість з батьками, зріст, колір очей, навіть деякі риси характеру закладаються на молекулярно-генетичному рівні ще до народження дитини.

Як відомо, кожен батько дає своїй дитині половину ДНК, це й визначає можливість визначення батьківства за ДНК. У ході аналізу ДНК людини, в якій міститься генетична інформація, досліджуються під мікроскопом. ДНК дитини порівнюється з ДНК батьків.

Якщо мова йде про судовий розгляд справи, то спираючись на ч.3 ст. 103 ЦПК, сторони за своєю взаємною згодою самі обирають експертну установу. Якщо такої згоди не досягнуто, то суд самостійно вирішує в якій медичній лабораторії будуть проводити тест ДНК. По необхідності суд може призначити декілька експертів для підготовки одного висновку.

Ціна генетичного тестування ДНК в Україні залежить від типу тесту який обрано. Стандартний тест ДНК з метою встановлення батьківства складає приблизно від 4000 до 5000 гривень. Стандартний тест ДНК включає тестування потенційного батька і дитини.

Для встановлення батьківства через суд знадобиться дотримання спеціальних процесуальних норм. Так, тест на ДНК батьківство відповідно до Закону України «Про судову експертизу» проводиться тільки в державних лабораторіях Міністерств юстиції, охорони здоров'я та оборони України.

З метою обґрунтованого вирішення питання щодо встановлення факту біологічного батьківства (спорідненості) в Експертній службі МВС проводяться судові молекулярно-генетичні експертизи (у кримінальних та цивільних провадженнях) та молекулярно-генетичні експертні дослідження. Підставою для проведення молекулярно-генетичної експертизи є ухвала суду про призначення експертизи. Підставою для проведення молекулярно-генетичного експертного дослідження є письмова заява ініціатора експертного дослідження (юридичної або фізичної особи).

Судові молекулярно-генетичні експертизи (експертні дослідження) щодо встановлення факту біологічного батьківства (спорідненості) можна провести у Вінницькому, Запорізькому, Івано-Франківському, Київському, Львівському, Миколаївським, Харківським НДЕКЦ та ДНДЕКЦ. Вартість проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в цивільних провадженнях та молекулярно-генетичного експертного дослідження в підрозділах Експертної служби МВС установлена постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання» (із змінами) і становить 2 538 грн щодо одного об’єкта дослідження (з урахуванням ПДВ).

Після передачі позитивного результату генетичної експертизи до суду, ним виноситься рішення про визнання батьківства. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень ст. 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"). На підставі спільної заяви матері дитини та батька, згідно зі ст. 126 СК, а також рішення суду про визнання батьківства орган державної реєстрації актів цивільного стану підтверджує батьківство шляхом внесення відповідних змін до актового запису про народження та видає нове свідоцтво про народження. Рішення суду про встановлення батьківства не замінює собою документи, що видаються органом державної реєстрації актів цивільного стану, а є тільки підставою для отримання вказаних документів.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року у справі № 766/20974/17 наведено правовий висновок про те, що позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

Відповідно до ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Таким чином, керуючись зазначеною нормою закону, якщо відповідач (наприклад, ймовірний батько дитини) ухиляється від здачі біологічних матеріалів для проведення експертизи, суд може визнати батьківство такої особи без відповідного висновку експертизи.
Зазначена практика відображена в рішеннях Верховного Суду, та застосовується судами України.

ЯК БАЧИМО, ТІЛЬКИ СУДОВО-ГЕНЕТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА МОЖЕ ВСТАНОВИТИ БАТЬКІВСТВО НА 99,99%.

ЯКЩО ВИ ВІДМОВИТИСЬ ВІД ЗДАЧІ БІОЛОГІЧНИХ ЗРАЗКІВ, ТО ВАС СКОРІШЕ ЗА ВСЕ ВИЗНАЮТЬ БАТЬКОМ БЕЗ ЕКСПЕРТИЗИ, ЯКЩО Є ІНШІ ДОКАЗИ ВАШОГО СПІЛЬНОГО ПРОЖИВАННЯ З МАТІР'Ю ДИТИНИ.

ЯКЩО У ЖІНКИ Є ЯКІСЬ ДОКАЗИ ВАШОГО СПІЛЬНОГО ПРОЖИВАННЯ ТО ВАМ БУДЕ ТЯЖКО ВІДМОВИТИСЯ ВІД БАТЬКІВСТВА, ЯКЩО ВИ ВІДМОВИТИСЬ ВІД СУДОВО-ГЕНЕТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ.