Рішення судів не на користь МФО та колекторських компаній

Зачасту факторингові та колекторські компанії не можуть належним чином підтвердити в суді своє право вимоги до позичальників, що є підставою для відмови у задоволенні їхніх позовів про стягнення заборгованості.

05.02.2024 11:35 410

Консультація виконавця

Анастасія Іванченко
Адвокат Київ
У сервісі: 2 роки
125 відгуків (125 +) (0 -)
Консультацій: 260

Одним із видів кредитування в Україні є надання онлайн кредитів, шляхом оформлення позики в інтернеті через особистий кабінет на сайті фінансової компанії.

Такий вид кредитування безсумнівно є зручним і дозволяє позичальнику в лічені хвилини отримати позику в декілька тисяч гривень на свою банківську картку.

Однак, і відсоток неповернення таких позик/кредитів є досить високим.

До початку 2022 року факторингові компанії, яким МФО відступили (продавали) право вимоги за кредитами, вирішували питання неповернення коштів шляхом вчинення нотаріусами виконавчих написів.

Такі виконавчі написи кредитори використовували як виконавчі документи і подавали їх для виконання приватним виконавцям, а ті вже накладали арешти на рахунки боржника, списували з них кошти, звертали стягнення на зарплату або пенсію.

Такий спосіб був зручним для кредиторів по декільком причинам. Це й оперативність, відсутність судової тяганини, часто нотаріуси ігнорували пропуск кредиторами строків давності, відсутність у кредитора доказів про перерахування боржнику коштів, або доказів належного оформлення факту відступлення права вимоги, тощо. Крім того, про вчинення виконавчого напису боржник дізнавався вже по факту - коли з нього починали стягувати кошти або блокували рахунки.

Потім хтось з боржників оскаржував ці написи в суді, хтось погоджувався з ними шляхом мовчазної згоди з діями виконавця та кредитора.

Загалом стягнення коштів через виконавчі написи було вигідним для факторингових компаній і ця робота була поставлена ними на потік.

Однак, постановою Кабінету Міністрів від 19 квітня 2022 року № 480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» з Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29 червня 1999 року № 1172, виключено розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Крім того, п. 2 постанови Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» встановлено заборону вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які не є нотаріально посвідченими.

Тобто, постановами КМУ було остаточно заборонено вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які не були нотаріально посвідченими.

Скасування можливості вчиняти виконавчі написи нотаріусів на кредитних договорах призвело до збільшення кількості судових справ про стягнення заборгованості за позовами факторингових або колекторських компаній.

При цьому, як показує судова практика, факторингові або колекторські компанії часто заявляють свої вимоги на підставі договорів про відступлення права вимоги, які були укладені з первісними кредиторами ще до моменту виникнення боргових зобов’язань.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правовиком (відступлення права вимоги), а згідно ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Тому, якщо на момент укладення договору факторингу або договору про відступлення права вимоги зобов’язання між первісним кредитором (МФО) та боржником ще не виникло, то неможливо передати право вимоги за зобов’язанням, яке взагалі не існувало на момент укладення договору факторингу (відступлення вимоги).

В таких випадках суди приходять до висновку, що колекторська компанія не набула прав первісного кредитора, а отже не має права пред’являти свої вимоги за кредитним договором або договором позики та, як наслідок, відмовляють у задоволенні позову.

Якщо у Вас є додаткові питання, можете написати на ел. пошту: ivanchenko.2015av@gmail.com

З повагою, адвокат Анастасія ІВАНЧЕНКО

Якщо подобається, тисни кнопку
Не знайшли відповіді на своє запитання? Тоді поставте платне або безкоштовне запитання
Підписуйтесь на B2BConsult.ua в соціальних мережах!
І будьте в курсі правових, податкових, фінансових новин України, а також нашого сервісу!

Підписатися в Facebook

Підписатися в Instagram

Підписатися в Telegram