як приватному підприємству правильно організувати процес продажу непотрібних меблів у нормальному стані?

Вітаю!

У разі вибуття об’єкта основних засобів складається Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1). Наказ керівника також знадобиться. А ось участь комісії — справа добровільна.

Як зазначено в наказі Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29 грудня 1995 р. № 352, під час передачі основних засобів іншому підприємству за плату складається Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1). Його складають у трьох примірниках: перші два — для підприємства, що передає основний засіб (перший примірник додається до звіту, а другий — до повідомлення на передачу та для акцепта), третій — особі, що приймає основні засоби. 

Форма № ОЗ-1 — доволі універсальний документ, найчастіше він асоціюється із процедурою обліку введення в експлуатацію основних засобів. Однак він може використовуватися і для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів між цехами (відділеннями, дільницями), і для виключення зі складу основних засобів під час передачі іншому підприємству (організації).

На мою думку, якщо перед продажем об’єкт основних засобів було переведено до складу не­оборотних активів, утримуваних для продажу, і відображено на субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу», то не буде помилкою оформити передачу основних засобів і звичайною видатковою накладною. Адже застосування типової форми в цьому випадку не обов’язкове (уже маємо справу із запасами). Головне — щоб операцію було оформлено документом, який можна назвати первинним (з усіма обов’язковими реквізитами). Та на практиці частіше віддають перевагу ОЗ-1 як типовій формі.

Цю типову форму Держстат скасував наказом від 17.09.2021 № 238. Бланк нечинний із 17.09.2021. Але його використання не заборонено чинним законодавством і не суперечить загальним вимогам до первинних документів. Тому суб’єкти господарювання за потреби можуть і надалі використовувати зазначену форму у своїй господарській діяльності. При цьому можна відійти від типової форми, яку скасували, зокрема не заповнювати/прибрати певні графи чи, навпаки, додати потрібні для роботи рядки. Головне, щоб у документі були всі обов’язкові реквізити первинного документа та він відображав суть господарської операції.

Щодо складання наказу про продаж основних засобів, то розпорядження майном (активами) підприємства здійснює вповноважена засновником(ами) особа (зазвичай — директор). Тож у будь-якому разі продаж меблів неможливе без розпорядження керівника.

.

Тобто перед продажем основний засіб, як правило, переводять до складу необоротних активів, утримуваних для продажу. І якщо слідувати такій логіці податківців, то коригувати фінрезультат до оподаткування під час продажу таких активів не потрібно. Водночас потреба в коригуванні фінрезультату до оподаткування навряд чи колись виникне. Адже, як уже зазначалося, перед продажем основні засоби зазвичай переводяться до складу необоротних активів, утримуваних для продажу.

ххххххх

Якщо ухвалено рішення щодо продажу основного засобу, то такий об’єкт слід обліковувати з дотриманням вимог НП(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність». Відповідно до п. 1 розд. ІІ цього стандарту необоротний актив та групу вибуття визнають утримуваними для продажу, якщо:

• економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;
• вони готові до продажу в їхньому теперішньому стані;
• їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;
• умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;
• їх продаж має високу ймовірність, зокрема, якщо керівництво підприємства підготувало відповідний план або уклало твердий контракт про продаж, здійснюють їх активну пропозицію на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Первісне визнання необоротних активів такими, що утримуються для продажу, проводять на дату, коли щодо таких активів задовольняються всі умови, наведені вище. Якщо необоротні активи визнають утримуваними для продажу після дати балансу, то таке визнання здійснюють на наступну дату балансу. А якщо таке визнання здійснюють після дати балансу, але до затвердження фінансової звітності, то інформацію про необоротні активи, утримувані для продажу, розкривають у примітках до фінансової звітності (ті КНП, які подають повний комплект фінансової звітності).

Якщо об’єкт перевели до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, то припиняють визнавати його у складі необоротних активів та нараховувати амортизацію.

Обліковують необоротні активи, утримувані для продажу, на субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу». Переведення необоротного активу до цієї групи відображають кореспонденцією рахунків Дт 286 — Кт 10, 11, 12 (на суму балансової вартості). Водночас суму нарахованого зносу (амортизації) списують кореспонденцією рахунків Дт 13 — Кт 10, 11, 12.

У бухобліку та фінзвітності необоротні активи, утримувані для продажу, відображають за найменшою з двох величин — балансовою або чистою вартістю реалізації.

Якщо на дату балансу чиста вартість реалізації необоротного активу менша за балансову, то різницю відображають кореспонденцією рахунків Дт 946 «Втрати від знецінення запасів» — Кт 286, якщо ж навпаки, то відображають дохід: Дт 286 — Кт 71.

Дохід від реалізації необоротного активу відображають на субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», а собівартість реалізації — на субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів». Якщо ж КНП для обліку витрат одночасно застосовують рахунки класу 8 та класу 9, то спочатку собівартість реалізованих запасів списують на рахунок 84 «Інші операційні витрати», а потім уже на субрахунок 943.

Розрахунки з покупцем необоротного активу відображають на субрахунку 680 «Розрахунки, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу» або на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Реалізацію необоротних активів найчастіше оформлюють Актом приймання-передачі основних засобів, який заповнюють у трьох примірниках (перші два примірники — для підприємства, що передає основний засіб (один примірник додають до звіту, а другий — залишається на підприємстві), третій — для покупця). В акті зазначають усю наявну інформацію про об’єкт. Однак, ураховуючи, що необоротний актив перед реалізацією переведено на субрахунок 286, тобто до складу запасів, вважаємо можливим оформлювати таку реалізацію звичайною видатковою накладною. Можна оформити факт реалізації необоротного активу й іншим первинним документом, головне, щоб він містив усі необхідні реквізити.