Про мошенничество

Предметом шахрайства є не тільки майно, але й право на майно. Об’єктивна сторона шахрайства виражається у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою.

Обман – повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Він може виражатися в усній, письмовій формі, у використанні підроблених документів тощо. У випадках коли для обману винний підробляє
або використовує підроблений документ, потрібна кваліфікація за сукупністю статей 190 та 358 КК.

Зловживання довірою – це вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах. Наприклад, винний входить у довіру до потерпілого і обіцяє йому допомогти купити машину, для чого потерпілий передає
гроші, які винний привласнює.

Особливості шахрайства полягають у тому, що потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно або право на майно, вважаючи, що це є правомірним, необхідним або вигідним для нього, що він зобов’язаний це зробити. Тому обман або зловживання довірою за часом передує передачі майна або права
на майно і викликає у потерпілого усвідомлення правомірності такої передачі. Наприклад, винний за фальшивим документом отримує грошовий переказ. Таким чином, обман чи зловживання довірою виступають як спосіб зовні законного, за згодою по терпілого отримання майна або придбання права на майно.

Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Винний має відповідати за крадіжку або грабіж (наприклад, особа під виглядом телефонного майстра, пред’явивши підроблене посвідчення, проникає в квартиру, а потім непомітно викрадає зі стола золоту обручку). У цьому випадку він має відповідати за крадіжку і використання підробленого документа (статті 185 та 358 КК).

Закінченим шахрайство вважається з моменту заволодіння майном або придбанням права на майно. Обман, що не призвів до заволодіння майном або правом на майно, визнається відповідно до конкретних обставин готуванням чи замахом на шахрайство. Так, якщо винний підробив документ для заволодіння чужим майном, але був затриманий, вчинене буде готуванням до шахрайства, якщо ж він був затриманий при пред’явленні такого документа з метою заволодіння майном, то це буде замахом на шахрайство і за сукупністю (і в першому і в другому випадку) закінченим злочином, передбаченим ст. 358 КК.

Суб’єктивна сторона – прямий умисел, корисливі мотив і мета. 

Суб’єктом є особа, яка досягла до вчинення шахрайства 16 років. Якщо суб’єктом є службова особа, яка для обману чи зловживання довірою використовує своє службове становище, то її дії повинні кваліфікуватися за сукупністю
статей 190 та 364 КК.

Частина 2 ст. 190 КК передбачає відповідальність за шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому; ч. 3 ст. 190 КК – за шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки; ч. 4 ст. 190 КК – за вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою.

Специфічною кваліфікуючою ознакою шахрайства є спосіб обману: шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. Небезпека такого шахрайства полягає у тому, що ця техніка значно полегшує вчинення шахрай ства, дозволяє заволодівати значними коштами, завдаючи непоправної шкоди власникам.

Якщо обставини, за яких ви втратили 1000 грн, відповідають описаному складу правопорушення, то злочин буде кваліфікований правоохоронним органом по статті шахрайство.

Шахрайство настає лише у випадку. якщо шахрай ввів вас в оману шляхом поє'днання обману та зловживання довірою, і ви добровільно передали йому 1000 грн (наприклад, шахрай зателефонував вам та видав себе за працівника банку, і ви з власної волі переказали йому гроші).

Якщо шахрай обманом проник до вашої оселі та після проникнення вкрав гроші, то це вже не шахрайство. а крадіжка.

Якщо факту шахрайства не буде встановлено, інцидент буде кваліфікований правоохоронним органом як крадіжка.

Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. В такому випадку для крадія настає виключно адміністративна відповідальність. В інших випадках - кримінальна відповідальність.