Оплата нерезиденту ключ карта від Приватбанку

     Вітаю!

   Оскільки згідно п. 187.8. Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше, то у правильному виконанні Ваша ситуація повинна вигладати так:

   Директор видає наказ про те, що наказує сам собі придбати авансом з використанням відповідного корпоративного платіжного засобу для використання в господарській діяльності відповідний цифровий товар строком на такий-то період, а бухгалтерії цим же наказом - віднести на витрати відповідних періодів.

  Таким чином, заборгованість нерезидента перед вашим підприємством проводиться Дт371 Кт 372 і стає немонетарною (оскільки від нього не очікується грошей) і можна гривневу суму оплати розбити на кількість днів за які сплачено, потім помножити на кількість днів у кожному місяці періоду за які припадає оплата, і правильно віднести відповідну суму до витрат кожного місяця, за які припадає така оплата. "Відразу на 92 чи 93 (92-3721)", як Ви пишете, не застосовуючи 371, (або 632), буде не зовсім правильно, тому що буде завищено витрати у місяці оплати і занижено у іншому, за який приходиться оплата/її частина.

   Податкова накладна у цьому випадку реєструється за першою подією на повну суму в гривнях, саме так, як Ви і написали. Така своєчасно зареєстрована ПН відображається і в кредиті і в зобов'язаннях одного і того самого періоду, на яку прийшлася перша подія - оплата.

   У випадку ж післясплати, дійсно, виникають курсові різниці, вирахувати які, не маючи ніякої додаткової інформації, наприклад, з особистого кабінету на відповідному іноземному ресурсі, якщо такий кабінет ведеться, розшифровки у банківській виписці, тощо, точно неможливо, оскільки списана сума містить не тільки вартість товару, а й комісійні витрати. Хіба що тільки дата наказу та оплати співпадатимуть із останнім днем періоду, за який здійснюється оплата, як у Вами наведеному прикладі, тоді це буде і дата документу про отримані послуги і дата оплати, відповідно тому курсових різниць не буде, й для цього буде справедливим все вище написане: якщо нема інформації про суму комісії, реєструвати ПН на всю гривневу суму; а для правильного віднесення витрат розбивати суму оплати на кількість днів, за які здійснюється оплата, та відносити на витрати відповідних місяців, закриваючи 371 (або 632, як Вам вийде зручніше, тобто, той рахунок, на який буде перекинуто заборгованість з 372).

   Якщо ж дата оплати буде пізніше останнього дня оплачуваного періоду, то все ускладнюється: курсові різниці потрібно рахувати, відносяться вони на 714 та 945 (доходи та витрати від операційних курсових різниць), але, щоб оці різниці вирахувати, потрібно мати достовірну інформацію про валютну вартість отриманих послуг, а для своєчасної реєстрації податкової накладної - документ про першу подію у вигляді або інвойсу, або роздруківки з персонального акаунту в кабінеті компанії на іноземному ресурсі, якщо такий ведеться, на кожну дату виникнення такої заборгованості.

   За необхідності уточнень, пишіть, будь ласка, audit.niko@gmail.com

   З повагою, Ігор Бутник.