Trade-in в E-commerce: як структурувати бізнес вживаної техніки та не «згоріти» на податках

Як це працює на практиці?

Один клієнт здає свій уживаний смартфон у магазин і доплачує різницю, щоб отримати новішу модель або новий телефон. Магазин перевіряє пристрій, проводить діагностику, а за необхідності – ремонт і підготовку до повторного продажу. Після цього телефон знову з’являється у продажу як refurbished або used. Інший покупець, який не хоче переплачувати за нову техніку, може придбати такий смартфон – уже перевірений і підготовлений до використання.

Втім, щоб цей бізнес дійсно приносив прибуток, важливо заздалегідь розібратися з кількома ключовими нюансами.

1. Організаційно-правова архітектура: ТОВ vs ФОП

Вибір моделі структурування залежить від цільових показників обороту, масштабу бізнесу, необхідності залучення зовнішніх інвестицій.

Порівняльна матриця для прийняття рішення:

Як бачимо, єдино правильного рішення не існує, бо кожна модель має свої недоліки та переваги. Як показує практика, іноді найкращим варіантом є поєднання декількох організаційно-правових форм. Для старту або невеликого онлайн-шопу ФОП – ідеальний варіант. Але якщо ви плануєте мережу з обігом понад 10 млн грн або залучення зовнішнього капіталу, ТОВ на загальній системі є єдиним легальним шляхом для масштабування. 

2. Податкове структурування: де ховаються ризики?

Грамотна податкова стратегія – це ключ до легальної та прибуткової діяльності: вона мінімізує ризики перевірок і водночас оптимізує фінансові результати бізнесу.

В Україні бізнес може обирати одну з двох систем оподаткування: загальну або спрощену (єдиний податок).

Спрощена система розрахована на ФОП і має дві ключові групи:

- ФОП 2 групи: фіксований податок щомісяця, незалежно від обсягу доходу.

- ФОП 3 групи: 6% від загальної виручки (доходу).

При цьому не враховуються витрати на оренду, закупівлю товару чи зарплату працівникам – важлива лише фактична сума надходжень на рахунок або в касу.

Загальна система передбачає сплату податку з прибутку: дохід мінус витрати = прибуток, з якого сплачується 18% податку на прибуток підприємств. Такий підхід дозволяє законно мінімізувати податкове навантаження: якщо прибутку немає – податок не нараховується.

Якщо виручка бізнесу перевищує 1 млн грн за 12 послідовних місяців, необхідно зареєструватися платником ПДВ. Ставка ПДВ становить 20%, а базою оподаткування є:

- при викупі вживаного товару у неплатників ПДВ – різниця між ціною продажу та ціною придбання;

- при отриманні вживаних товарів на реалізацію за договором комісії у неплатників ПДВ – комісійна винагорода.

Стати платником ПДВ вигідно, якщо всі ключові учасники ланцюга постачання також є платниками ПДВ. Наприклад, якщо ви купуєте вживану техніку у ФОП-платника ПДВ і продаєте її іншому ТОВ-платнику ПДВ, варто розглянути реєстрацію платником ПДВ для оптимізації податкового обліку та уникнення подвійного оподаткування.

Якщо ж вживану техніку ви купуєте у пересічних громадян і продаєте населенню, реєстрація платником ПДВ може підвищити собівартість товару та знизити конкурентоспроможність. У таких випадках для ФОП на єдиному податку 2 або 3 групи це зазвичай оптимальне рішення.

Обов’язки податкового агента при купівлі вживаної техніки

Не слід забувати, що купуючи вживану техніку у населення, підприємець виступає податковим агентом. Це означає: якщо ви викупили у споживача смартфон за 10 000 грн, необхідно утримати та перерахувати до бюджету ПДФО та військовий збір. Податкова служба традиційно наполягає на утриманні 18% ПДФО та 5% ВЗ від суми виплати.

Водночас законодавство надає певний простір для оптимізації. Відповідно до ст. 173.1 Податкового кодексу, продаж рухомого майна (а мобільна техніка до нього належить) оподатковується ставкою 5%, а не 18%, як часто трактують контролюючі органи.

Для підприємців, які готові до сміливих рішень, можливе утримання 5% ПДФО та 5% ВЗ із суми, що підлягає виплаті власнику вживаного пристрою. Такий підхід дозволяє законно знизити податкове навантаження та зберегти конкурентоспроможність бізнесу. Втім скоріше за все таку податкову позицію доведеться захистити в суді.

Податкові нововведення щодо продажу вживаних товарів

Продаж вживаних речей не завжди вважається системною підприємницькою діяльністю. Часто це просто одноразовий продаж особистих речей через інтернет. Наприклад, коли дитина підростає, мама може виставити дитячий візок на маркетплейсі і продати його іншій родині. Формально, за законом, така операція мала б відобразитися у річній податковій декларації та обкладатися 18% ПДФО і 5% військовим збором. На практиці ж більшість фізичних осіб цього не роблять.

Водночас, багато продавців на маркетплейсах системно реалізують вживані товари без реєстрації ФОП, без декларування та сплати податків. Щоб впорядкувати цей обіг, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 14025, який в ЗМІ прозвали «законом про податок на ОЛХ».

Проєкт вводить поняття «цифрова платформа» (маркетплейс) та «підзвітний продавець», зобов’язуючи операторів платформ збирати дані про виручку продавців і передавати їх до податкової служби. Крім того, оператори виступають податковим агентом, утримуючи та перераховуючи податки до бюджету.

Законопроєкт передбачає різні податкові умови залежно від обсягу продажів на маркетплейсах:

- дохід до 39,9 тис. грн на рік і не більше 3-х продажів – не оподатковується;

- дохід від 39,9 тис. грн до 7,2 млн грн – оподатковується ПДФО за ставкою 5%;

- дохід понад 7,2 млн грн – передбачає обов’язкову реєстрацію ФОП або ТОВ.

Наразі законопроєкт ще не ухвалено, тому варто стежити за змінами та готувати бізнес до майбутніх регуляторних вимог.

Товарний облік

Продаж техніки вимагає ретельного ведення обліку товарних запасів. Простими словами, це означає необхідність фіксувати всі операції з товаром у спеціальній формі – паперовій або електронній – та зберігати підтвердні документи про купівлю і продаж: договори, акти прийому-передачі, видаткові накладні, ТТН тощо. Окремий облік слід вести для кожного магазину або складу, де зберігаються товари.

Невиконання цієї вимоги може мати серйозні наслідки: штраф у розмірі 100% вартості не облікованих товарів за ціною реалізації. Крім того, передбачено адміністративні штрафи від 34 до 340 грн за порушення порядку ведення обліку. Форма обліку встановлена Наказом № 496.

4. РРО/ПРРО та ризик контрольної закупки

В будь-якому магазині техніки необхідно використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) або програмні РРО (ПРРО), тобто касові апарати, коли приймається оплата за товар:

- готівкою;

- банківською карткою, як у магазині, так і онлайн;

- через QR-код, який містить реквізити для оплати електронним платіжним засобом (а не IBAN);

- при відправці товару “Новою поштою” – як при передоплаті, так і післяплаті (фіскальний чек формується в момент відправки).

Податкова служба регулярно перевіряє дотримання цього правила, часто в межах фактичних перевірок або через контрольні закупівлі.

Розмір штрафів за порушення РРО/ПРРО:

- 100% від вартості проданого товару – за перше порушення;

- 150% від вартості – за повторне порушення.

Додаткові санкції можуть застосовуватись за:

- невидачу або ненадання електронного фіскального чека;

- некоректне заповнення обов’язкових реквізитів у чеку.

Тож ігнорувати використання РРО/ПРРО не можна – правильна організація касових операцій зменшує ризики штрафів і дозволяє вести бізнес у правовому полі.

5. «Сертифікація» товару

Раніше якість техніки підтверджувалась сертифікатом відповідності. З 2018 року сертифікація стала необов’язковою, її замінила процедура декларування відповідності, хоча в побуті термін «сертифікат якості» досі використовується.

Виробник або імпортер техніки зобов’язаний забезпечити відповідність продукції технічним регламентам, затвердженим КМУ, які встановлюють вимоги до характеристик, маркування та пакування. Підтвердженням є декларація відповідності, яку оформлюють на підставі протоколів випробувань продукції.

Декларації можуть видаватись:

- на конкретну партію товару;

- серійно – на виробництво або період імпорту.

Для нової техніки все відносно зрозуміло: декларацію складає виробник або імпортер.

А що з вживаною технікою, яку підприємець викупив, відремонтував і продає через комісійну точку?

Законодавство України не робить поділу на «новий» та «вживаний» товар.

Наприклад:

- Закон № 1089 «Про електронні комунікації»;

- Закон № 124 «Про технічні регламенти і оцінку відповідності»;

- Технічний регламент № 355.

Всі вони передбачають, що кожен мобільний телефон має супроводжуватись декларацією відповідності, незалежно від того, був він у користуванні чи ні. Очевидний конфлікт: у бізнесі trade-in практично неможливо включити декларацію у коробку з б/в смартфоном чи ноутбуком. Це створює правову невизначеність для підприємців, адже контролюючі органи можуть вимагати документи, а фактично їх неможливо надати. Щоб роз’яснити ситуацію, ми надіслали офіційний запит до державних органів. Протягом певного часу запит «перекидали» між різними відомствами, як гарячу картоплю. І нарешті Мінцифри взяло на себе відповідальність та поділилося власним баченням проблеми. Нижче наведено фрагмент нашого запиту та отриману відповідь.

Формально, при продажу вживаної техніки підприємець має переконатися, що виробник або імпортер оформили декларацію відповідності. Водночас варто зазначити, що відповідь Мінцифри важлива скоріше для розуміння «логіки» державних органів, а не є абсолютною індульгенцією. Органи ринкового нагляду, які здійснюють перевірки продавців техніки, можуть мати іншу позицію, і за відсутність декларації на підприємця, що реалізує вживану техніку, потенційно можуть накласти штраф.

У нинішніх умовах законодавчої невизначеності кожному підприємцю, який запускає бізнес у форматі трейд-ін, варто завчасно передбачити способи мінімізації таких ризиків. Найефективніший підхід – звернутися до кваліфікованого адвоката, який розробить індивідуальний алгоритм превентивних заходів на випадок перевірок або скарг споживачів.

Наостанок

За даними Groth Market Reports, обсяг світового ринку вживаних пристроїв у 2024 році становив 11,8 млрд доларів США. Прогнозується, що ринок буде зростати середньорічними темпами (CAGR) близько 13,6% у період 2025–2033 років, досягнувши до 2033 року очікуваної вартості 37,1 млрд доларів США.

Таке зростання обумовлене швидким технологічним прогресом, підвищенням свідомості споживачів щодо електронних відходів та поширенням програм обміну пристроїв на різних каналах і у різних регіонах світу. Ця сфера явно варта уваги підприємців. А враховуючи законодавчі прогалини та швидкість змін у законодавстві, грамотне юридичне і податкове планування та правильне структурування бізнесу допоможуть зробити його стійким до перевірок контролювальних органів і водночас прибутковим.