Сонячна електростанція сусідів створю шум і затіняє мою ділянку

Сусіди розмістили велику СЕС на відстані 3-4м від мого забора. Я постійно чую низькочастотний гул інвертора у себе в подвір`ї, а в особливо сонячні дні і в окремих кімнатах будинку. Цей звук негативно впливає на емоційний стан. Також в осінньо-зимній період станція критично затіняє третину моєї ділянки позбавляючи мій сад сонячного світла. На прохання сусідів зробити звукоізоляційний короб, або прибрати інвертор в інше місце, вони висловлюють занепокоєння, але аргументують свою бездільність тим, що по технології вони нічого не можуть зробити.
Чи маю я законне право вимагати від сусідів усунення шуму (наприклад, встановлення антивібраційних демпферів, звукоізоляційного екрана чи перенесення інвертора) та компенсації за затінення ділянки згідно зі ст. 103, 104 Земельного кодексу України?Які мої конкретні наступні кроки для збору доказової бази (куди звертатися для офіційного виміру низькочастотного шуму та розрахунку інсоляції/затінення)?Який алгоритм досудового врегулювання ситуації, і як правильно скласти та вручити сусідам письмову претензію, щоб вона мала юридичну силу у разі майбутнього суду?Які перспективи судового вирішення цього спору, якщо сусіди продовжать ігнорувати вимоги?
20.05.2026 17:34 25

Консультація виконавця

Андрей Карпенко
Адвокат Київ
У сервісі: 5 років
192 відгука (191 +) (1 -)
Консультацій: 1061

Вітаю!

ЖОДНИХ ДОЗВОЛІВ НА ВСТАНОВЛЕННЯ СЕС НА ПРИВАТНОМУ ПОДВІРЇ НЕПОТРІБНО (Постанова КМУ № 77 від 28 січння 2026 року).

Відповідно до ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Однак згідно ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Крім того відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення

Розділ II

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САНІТАРНОГО ТА ЕПІДЕМІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

Стаття 4. Права громадян

Громадяни мають право на:

безпечні для здоров'я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище;

відшкодування шкоди, завданої їх здоров'ю внаслідок порушення підприємствами, установами, організаціями, громадянами санітарного законодавства;

Стаття 5. Обов'язки громадян

Громадяни зобов'язані:

піклуватися про своє здоров'я та здоров'я і гігієнічне виховання своїх дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;

Стаття 22. Вимоги до жилих та виробничих приміщень, територій, засобів виробництва і технологій

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.

Стаття 24. Захист населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:

здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти):

1) жилих будинків і прибудинкових територіях;

3) готелів і гуртожитків;

Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

-------

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності, згідно статті 24 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (так званий Закон про шум), зобов'язані:

- здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

- забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;

- вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами.

В свою чергу, законодавцем також передбачена відповідальність за порушення вказаних приписів у вигляді адміністративного стягнення.

Так, ч. 1 ст. 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, передбачає відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 255 грн.) і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 грн. до 510 грн.).

Відповідальність за ч. 1 ст. 182 КУпАП застосовується до винних осіб за рішенням виконавчих комітетів сільських, селищних та міських ради, які уповноваженні законодавцем на розгляд  адміністративних справ за вказані правопорушення.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 182 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, мають наслідком застосування до винних осіб відповідальності у вигляді накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 грн. до 510 грн.) із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 2550 грн.) із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.

Відповідальність за ч. 2 ст. 182 КУпАП застосовується до винних осіб за рішенням судді районних,  районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

------

Направте через "Укрпошту" сусідам рекомендований лист з описом вкладення  (претензцю) про порушення Ваших прав.

Пропоную Вам звернутися з відповідною заявою, складеною відповідно до ЗУ "Про звернення громадян", до Департаменту міського благоустрою (вказати що встановлені таким чином СЕС порушують ваші права, також обов'язково додайте фото з розміщенням СЕС).

Зверніться із заявою до Держпродспоживслужби України, територіального управління (колишня Санепідемстанція України), для проведення перевірки та прийняття мір реагування до сусідів та проведення замірів шуму.

--------

Згідно з Державними будівельними нормами ДБН 360-92, мінімальна відстань від осі фотоелектричних панелей до межі земельної ділянки становить не менше 1 метра. Ця відстань може бути зменшена до 0,5 метра, якщо між панелями та межею розміщені інші будівлі або споруди.

--------

Згідно зі статтею 103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок, при яких сусіднім власникам завдається найменше незручностей.

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які заважають сусідам використовувати їх земельні ділянки за цільовим призначенням. Це називається неприпустимим впливом.

Сусіди зобов'язані здійснювати будь-яку дозволену діяльність на своїх ділянках, не порушуючи права на землю один одного, та дотримуватись при цьому принципу співпраці в напрямку покращення загальних якісних характеристик землі. До прикладу, сусіди, використовуючи у своїй діяльності прогресивні технології вирощування сільськогосподарських культур, зобов'язані неухильно дотримуватись законодавства про охорону земель. Власникам ділянок, що межують між собою, слід співпрацювати у питаннях раціональної організації територій, дотримання сівозмін, встановлення та зберігання межових знаків.

ЗК встановлено, що спори щодо дотримання правил добросусідства вважаються земельними спорами. Так, відповідно до статті 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори, що стосуються додержання громадянами правил добросусідства.

Тому, якщо ваші сусіди в добровільному порядку не дотримуються правил добросусідства, ви маєте право подати заяву до сільської, селищної або міської ради аби примусити їх виконувати зазначені вимоги. Така заява розглядається у тижневий строк з дня її подання за участю зацікавлених сторін. За наслідками розгляду заяви приймається рішення, де і зазначається порядок його виконання.

Якщо ж ви не згодні з рішенням органу місцевого самоврядування, то його можна оскаржити у судовому порядку

Для того, щоб звернутися до суду, необхідно зафіксувати порушення вашого земельного права. В свою чергу, залежно від видів порушення, доказами будуть акти перевірок, висновки експертів, показання свідків тощо. Ці та інші докази, а також документи, які посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, разом із позовною заявою подаються до суду за місцезнаходженням земельної ділянки.

ОТЖЕ СУДОВА ПЕРСПЕКТИВА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ДОКАЗІВ.

В українській судовій практиці «право на світло» розглядається передусім через призму державних будівельних норм (ДБН) та правил добросусідства (стаття 103 Земельного кодексу України). Суди задовольняють позови про демонтаж парканів або знесення споруд, якщо доведено факт порушення інсоляції, затінення вікон чи самовільного захоплення землі.

Норми інсоляції (тривалість потрапляння прямого сонячного світла) регулюються державними будівельними нормами для забезпечення природного знезараження та комфортного мікроклімату в приміщеннях. 

Для приватного подвір’я в Україні тривалість інсоляції (прямого сонячного світла) не має жорстких законодавчих обмежень, на відміну від житлових приміщень. Однак, для комфортного відпочинку та вирощування рослин діє правило: щонайменше 2,5–3 години безперервного прямого освітлення на день у період з 22 березня до 22 вересня.

Якщо подобається, тисни кнопку
Не знайшли відповіді на своє запитання? Тоді поставте платне або безкоштовне запитання
Підписуйтесь на B2BConsult.ua в соціальних мережах!
І будьте в курсі правових, податкових, фінансових новин України, а також нашого сервісу!

Підписатися в Facebook

Підписатися в Instagram

Підписатися в Telegram