Новий Закон "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII

Що змінилось для ТОВ після прийняття нового Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"?

18.03.2019 11:55 1112

Консультація виконавця

17 червня 2018 року вступив в силу новий закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а старий закон «Про господарські товариства» втратив чинність в частині, що стосується ТОВ та ТДВ.Товариства з обмеженою відповідальністю, що є однією з найпоширеніших форм бізнесу в Україні, отримали свободу у вирішенні корпоративних питань. Це робить бізнес в Україні набагато привабливішим для підприємців та інвесторів, але для цього протягом року компанії повинні будуть внести зміни до своїх статутів і самостійно прописати всі процедури, пов’язані з корпоративним управлінням.Так, до 17 червня 2019 року положення статутів товариств з обмеженою (та додатковою) відповідальністю, є чинними лише в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Якщо протягом року з дня прийняття нового Закону до статуту вносяться зміни, то статут товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідальністю вже повинен повністю відповідати новим вимогам.

Приємна новина: Товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю звільняються від сплати адміністративного збору за реєстрацію змін до статуту товариства у зв’язку з приведенням його у відповідність із новим Законом протягом одного року з дня набрання ним чинності, тобто до 17.06.2019р.

Що саме змінилося?

- Вимоги до оформлення статуту ТОВ та ТДВ;

- Кількість учасників тепер не обмежена законом (раніше дозволялося не більше 100 учасників);

- Порядок формування статутного капіталу. Попередній закон містив обмеження в часі щодо терміну сплати учасниками своїх часток в статутному капіталі, а саме: один рік з дня державної реєстрації товариства. Новий закон зменшує цей термін до шести місяців, але надає право учасникам визначити у статуті інший термін. Однак, таке рішення може бути прийняте виключно одностайним рішенням всіх учасників товариства (саме всіх, а не тією кількістю, яка складає кворум). На цей порядок прийняття рішення загальними зборами слід звернути особливу увагу, оскільки він застосовується при вирішенні багатьох ключових питань діяльності товариства за новим законом.

- Порядок дій при невнесенні частки в статутному капіталі. У випадку несплати кимось з учасників товариства своєї частки у встановлений термін, йому надсилається попередження про це і надається додатковий строк для сплати (не більше 30 днів). Попередження надсилає директор ТОВ чи ТДВ, він же визначає конкретний строк для сплати (якщо цей строк не передбачений статутом). Якщо і в цей строк частка не буде сплачена, то на вимогу директора скликаються загальні збори, які мають прийняти одне з таких рішень:1) про виключення учасника, який має заборгованість;2) про зменшення статутного капіталу на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;3) про ліквідацію товариства;4) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками.Цей четвертий пункт – це новела Закону від 17.06.2018р. Голоси боржника при вирішенні питання не враховуються.

- Зміни щодо органів управління товариствами. Так, замість ревізійної комісії нагляд за діяльністю директора товариства здійснюватиме наглядова рада. На відміну від ревізійної комісії, передбаченої попереднім законом, створення наглядової ради новим законом визнано необов’язковим. Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, у тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди членів наглядової ради, а також порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначаються статутом товариства. Ще однією відмінністю від ревізійної комісії є те, що члени наглядової ради необов’язково мають бути учасниками товариства. З членами наглядової ради укладаються цивільно-правові договори або трудові контракти. З боку товариства ці договори (контракти) підписує уповноважена загальними зборами особа (не обов’язково директор). За рішенням загальних зборів учасників повноваження членів наглядової ради можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені.

- Абсолютними новаціями в сфері заснування та діяльності ТОВ та ТДВ є введення понять корпоративний договір та договір про створення товариства.

Так, закон вводить такий документ, як корпоративний договір. Цей договір укладається між учасниками товариства і фактично фіксує домовленості щодо узгодження дій для досягнення мети існування товариства. Зважаючи на те, що корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає, то корпоративний договір можна розглядати як продовження та невід’ємну частину статуту. Зміст такого договору не підлягає оприлюдненню, і є конфіденційним, якщо інше не передбачено статутом чи законом. Зазначене не стосується випадків, коли стороною договору є держава, територіальна громада, державне або комунальне підприємство або юридична особа, у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків якої прямо або опосередковано належить державі або територіальній громаді. В цих випадках договір оприлюднює відповідна юридична особа.

Інша новинка - договір про створення товариства. Цей договір може встановлювати порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів тощо. Всі врегульовані таким договором питання переважно стосуються проміжку часу між прийняттям рішення про створення товариства та завершенням формування статутного капіталу, так як новим законом строк дії цього договору обмежується моментом державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено самим договором. Зважаючи на коло питань, яке регулює договір, краще прописувати у ньому строк дії «до завершення формування статутного капіталу товариства».

У зв’язку із тим, що після прийняття закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виникло багато нюансів правового характеру, закликаємо учасників і керівників товариств не відкладати детальне ознайомлення з законом та початок внесення змін до статутів на останні дні дозвільного періоду. Адвокатське об’єднання «Кирилюк і партнери» надасть Вам кваліфіковану допомогу по внесенню змін до статутів товариства, проконсультує щодо проблемних питань у перехідний період, а також допоможе підготувати корпоративний договір і всі інші нові документи, що передбачені Законом. 

Якщо подобається, тисни кнопку
Підписуйтесь на B2BConsult.ua в соціальних мережах!
І будьте в курсі правових, податкових, фінансових новин України, а також нашого сервісу!

Підписатися в Facebook

Підписатися в Instagram

Підписатися в Telegram