Звільнення працівника в звязку з укладенням контракту про військову службу
Цікавить таке питання: Працівник Державної кримінально-виконавчої служби України 07.08.20 вислав (державній установі в якій працює) поштою лист заяву про те, що він уклав контракт з військовою частиною на проходження військової служби та витяг з наказу командира військової частини, про те що ним укладено контракт з військовою частиною з 04.08.20 по 03.08.23.
Чи має право установа звільнити його з роботи?
Чи має право установа не виплачувати три роки середню заробітну плату?
Як правомірно установі вирішити це питання?
Консультація виконавця
На Ваше питання повідомляю:
У відповідності до частини 2 статті 14 Закону України «Про державну кримінально -виконавчу службу України, з останніми змінами від 04.03.2020 № 524-IX
- Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
А за частиною 8 статті 14.
- Трудові відносини працівників кримінально-виконавчої служби регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).
На спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань, поширюється дія Закону України "Про державну службу".
Стаття 86 Закону України «Про Державну службу»
Стаття 86. Припинення державної служби за ініціативою державного службовця або за угодою сторін
- Державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб’єкта призначення у письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення.
- Державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першоюцієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб’єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов’язків державним органом.
- Суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у строк, визначений у поданій ним заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю.
Далі, у відповідності до Кодексу законів про працю України (абзац 2 та 3 статті 119)
Статття 119. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків
Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Часовими рамками збереження робочого місця та виплата такого середнього заробітку не обмежується.
Отже висновок.
1. Устаанова повинна звільнити працівника за його ініціативою або за згодою сторін
2. Установа повинна виплачувати середню заробітну плату (весь особливий період)
З повагою Микола Лях
