Дом с землей принадлежит отцу, я сын, есть сестра и новая жена с сыном.

Дом с землей принадлежит отцу, я сын, есть сестра и новая жена с сыном. Отец вступил в право собственности посли смерти деда по завещанию, по истечению нескольких лет, примерно после 2000 года, появилась сожительница с несовершеннолетним сыном (еще в тогда, сейчас все совершеннолетние, я, сестра моя и сын новой жены), после нескольких лет они расписались официально, отец военный на пенсии, сейчас его жена сильно переживает за нажитое добро, дом, землю.


ВОПРОС: после отца, на что имею право я, моя сестра, его жена, и сын жены, как все делится? И если отец напишет завещание или дарственную, на кого либо, в этом случае тоже как?

03.07.2019 23:59 1777

Консультація виконавця

Микола Лях
Юрист
У сервісі: 5 років
125 відгуків (122 +) (3 -)
Консультацій: 287

Наследование в Украине производится (происходит) по закону и по завещанию.


   По закону:


В вашем случае все вы относитесь к первой очереди наследников (Вы, сестра и жена наследодателя).


Первая очередь наследников – переживший супруг, а также родители наследодателя и его дети.


В данном случае (по закону)  – все получат свое наследство в равных долях, в Вашем случае – Вы сестрой будете иметь по 1/3 (одной трети) общей доли наследства и 1/3 его жена. Сын жены наследодателя в распределении наследства не участвует.


 По завещанию:


Завещатель  имеет право завещать свое имущество любому лицу, включая государство, за исключением  той части,  которая, является обязательной.


Обязательная доля в наследстве. Малолетние, неполнолетние, полнолетние нетрудоспособные  дети наследодателя, нетрудоспособная вдова (вдовец) и нетрудоспособные родители наследуют, независимо от содержания завещания половину доли, которая принадлежала бы каждому из них в случае наследования по закону (обязательная  доля).


 Право собственности в этом случае переходит после смерти наследодателя и оформления наследства в установленном порядке.  


Завещание можно оспорить в суде, при наличии оснований, и возможно только после смерти наследодателя.  Сроки исковой давности по оспариванию завещания – 3 года.


 Дарственная:


 Подарить можно также любому лицу, включая государство. Но право собственности, одариваемый получает сразу после принятия подарка. Сроки исковой давности по договорам дарения – 1 год.   


 В вопросах завещания и дарения есть много ньюансов, рассмотрение которых выходит за пределы данной консультации.


Какие это вопросы?


Как и когда начинают идти сроки исковой давности. Какие основания для оспаривания завещания, договора дарения и т. д.  На них вы можете получить ответы как через сайт В2В, или позвонив мне по телефону 050 457 76 44 


     С уважением Николай Лях  



Ниже приведены некоторые выписки из Гражданского кодекса Украины.  


                                Наследование по закону


Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом



  1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.


Стаття 1267. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом



  1. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

  2. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

  3. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.


 


Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини



  1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.


 


Стаття 1278. Поділ спадщини між спадкоємцями



  1. Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

  2. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.


 


                               Наследование по завещанию


Стаття 1233. Поняття заповіту



  1. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.


Стаття 1234. Право на заповіт



  1. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

  2. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.


Стаття 1235. Право заповідача на призначення спадкоємців



  1. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

  2. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

  3. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

  4. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.


Стаття 1236. Право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом



  1. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

  2. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

  3. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.

  4. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.


Стаття 1241. Право на обов'язкову частку у спадщині



  1. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).


Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.


{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 1241 щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов’язкову частку у спадщині див. в Рішенні Конституційного Суду 

№ 1-рп/2014 від 11.02.2014}



  1. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

  2. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.


{Стаття 1241 із змінами, внесеними згідно із Законом 

№ 2146-IV від 03.11.2004}



                    Дарение 


Стаття 717. Договір дарування



  1. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

  2. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.


Стаття 718. Предмет договору дарування



  1. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

  2. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.


Стаття 719. Форма договору дарування



  1. Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

  2. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.


 


Стаття 727. Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника



  1. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.


Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.



  1. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

  2. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.


{Частина третя статті 727 із змінами, внесеними згідно із Законом 

№ 2518-VI від 09.09.2010}



  1. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

  2. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.


Стаття 728. Позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування



  1. До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.


 


 


 

Якщо подобається, тисни кнопку
Не знайшли відповіді на своє запитання? Тоді поставте платне або безкоштовне запитання
Підписуйтесь на B2BConsult.ua в соціальних мережах!
І будьте в курсі правових, податкових, фінансових новин України, а також нашого сервісу!

Підписатися в Facebook

Підписатися в Instagram

Підписатися в Telegram