Відмова у повній щорічній відпустці

Доброго дня!

1.Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відраховується з дня укладення трудового договору.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 12 Закону України «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Тобто, за загальним правилом, надається відпустка повної тривалості, а вказана стаття передбачає можливість (не обов'язок) роботодавця поділу щорічної відпустки на частини, як того бажає працівник.

Оскільки востаннє особа, про яку Ви зазначаєте, була у відпустці у вересні, а працює з жовтня, то має право на щорічну відпустку за робочий рік з відповідної дати жовтня 2020 року по жовтень 2021 року. Така щорічна відпустка може бути використана нею у будь-який час протягом цього періоду. 

При цьому, якщо особа візьме повну щорічну відпустку за робочий рік жовтень 2020-жовтень 2021 у червні та звільниться до жовтня (тобто не відпрацювавши робочий рік), такій людині роботодавцем буде здійснено перерахунок заробітної плати у зв'язку із необхідністю повернення відпускних за невідпрацьований час.

Правові підстави для цього встановлені п. 2 ч. 2 ст. 127 Кодексу законів про працю України та ст. 22 Закону України «Про відпустки». Зазначеними нормами передбачено, що у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже отримав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості роботодавець здійснює відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Таким чином, особа має право використати щорічну відпустку у будь-який час робочого року. Можливо, роботодавець відмовляє з причин небажання здійснення вищевказаного перерахунку у майбутньому.

2.Щорічна оплачувана відпустка надається роботодавцем за погодженим річним графіком відпусток. 

Згідно з ч. 11 ст. 10 Закону України «Про відпустки» конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджують між працівником і роботодавцем, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Таким чином, працівник не може отримати відпустку без згоди на це роботодавця. 

Однак, законодавством передбачено коло осіб, яким щорічні відпустки надаються в зручний для них час. Такими особами є: особи, віком до 18 років; інваліди; жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї; жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда; одинока матір (батько); дружини (чоловіки) військовослужбовців; ветерани війни та праці; батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу.

Якщо людина відноситься до однієї з таких категорій, вона має право на відпустку у будь-який час незалежно від графіку відпусток.

В інших випадках - роботодавець може відмовити надати відпустку у період, не передбачений графіком відпусток. 

Рекомендую особі, якій відмовляють у наданні відпустки, написати заяву про надання відпустки та заяву, в якій попросити роботодавця письмово обґрунтувати відмову надати відпустку. 

У разі необгрунтованої відмови, така особа може звернутися зі скаргою до Державної служби України з питань праці або з позовом про зобов'язання надати щорічну відпустку до суду.

З повагою

адвокат Альона Степанишина