У мене є батько інвалід ІІ групи з відповідними підтверджуючими на це документами. Я, згідно абз. 10 ст. 23 ЗУ про мобілізацію являюсь військовозобов`язаним який не підлягає мобілізації, хоча на військоматі дали довідку не про те що я не підлягаю мобілізації, а про те, що я маю право на відстрочку, бо так називається стаття 23 ЗУ про мобілізацію, але в самому змісті статті написано про перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації і ні слова про відстрочку.
Але питання військомату не стосується. А стосується перетину кордону. Я як військовозобов`язаний, що не підлягає мобілізації відношуся до п. 2.6 правил перетину кордону, а не як вважають прикордонники, що до п.2.1 або до 2.2. У п. 2.1 правил перетину кордону написано про осіб з інвалідністю та дітей інвалідів. Я не являюсь ні дитиною- інвалідом, ані інвалідом, тому мене ці пункти не стосуються, про мене як про військовозобов`язаного вказано в п. 2.6 цих же правил:
2-6. У разі введення на території України надзвичайного або
воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб,
зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші
військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову
службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб,
визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23
Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"
( 3543-12 ).
{ Правила доповнено пунктом 2-6 згідно з Постановою КМ N 383
( 383-2022-п ) від 29.03.2022; із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 399 ( 399-2022-п ) від 01.04.2022 }
Тут пише, що право на перетин державного кордону також мають інші військовозобов`язані, крім осіб, зазначених у п.2.1 та п.2.2, які мене не стосуються, отже я відношуся до інших військовозобов`язаних, які не підлягають призову. А далі пише, що ця норма не стосується осіб з абзаців з 2 по 8, а я відношуся до 10абзацу, значить ця норма на мене поширюється, що і треба було довести. То ж чому деякі юристи неправильно трактують норми закону? Я не юрист, але свої права знаю, а прикордонники виконують злочинні накази замість того щоб уважно вичитувати закони і тут я також читав неправильні, нелогічні, перекручені статті законів, що стосуються супроводжуючих. Якщо я їду сам, згідно того що я описав вище, то чому мені намагаються приписати пункти правил про супроводжуючих, якщо я таким не являюсь?
Платити за цю консультацію комусь я не буду, хочу щоб юристи самі зрозуміли свої помилки або поправили мене в тих пунктах, де я неправий. Юристи, вступайте в дискусію.