Добрий день
Прошу оцінити можливість звільнення з військової служби за наступних обставин.
Моїй дитині нещодавно було встановлено інвалідність терміном на 2 роки. Вік—3 роки. Діагноз—загальний розлад психологічного розвитку (коди F84.0, F80.1). Встановлено обмеження життєдіяльності другого ступеню щодо самообслуговування, спілкування, контролю за поведінкою. Має стійкі розлади мовневого розвитку та комунікації, органічне ураження ділянок головного мозку.
Я одружений, жінка працездатна, працює на 0,5 ставки на приватному підприємстві. Жінка має батьків, які обидва також мають інвалідність 2 та 3 групи. Протягом останніх 1,5 жінка мала задокументовані звернення до приватного психіатра, є консультативні висновки про депресивний стан, ПТСР, призначення антидепресантів.
Я мобілізований, на службі 4 роки, наразі посада за штатним розкладом стрілець. Придатний до несення служби у тилових частинах і т.д. (обмеження через зір).
У більшості випадків зміст статті 26 закону трактують так, що за наявності працездатної матері, що може здійснювати догляд, звільнення зі служби батьку не положене. В той же час деякі трактовки кажуть, що закон прямо не вказує на те, що для звільнення батько має бути єдиним опікуном або мати має бути непрацездатною і написаний батьком рапорт про здійснення догляду за малолітньою дитиною-інвалідом, вже є достатньою підставою для звільнення.
В моєму випадку як правильно трактувати закон і чи можу розраховувати на звільнення? Чи це однозначно не положено, чи перебуває рішення у «сірій зоні» на розсуд командування? Якщо так, які додаткові аргументи і зачепки з огляду на мої обставини можуть потенційно допомогти, щоб підсилити мій кейс і розраховувати на позитивне рішення?