Закон України «Про виконавче провадження», а саме норми частини дев’ятої статті 71 містять положення застосування яких спрямоване стимулювання боржників зі сплати аліментів своєчасно сплачувати останні.

Так зазначена норма вказує на те, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

У подальшому з метою удосконалення застосування вказаної норми КУпАП було змінено та ст. 126 КУпАП стала передбачатись адміністративна відповідальність за керування автомобілем у разі наявності тимчасового обмеження боржника у праві керування.

У даній справі на водія, до якого застосовувалось згадане обмеження працівником поліції було складено протокол про вчинення адмінправопорушення.

Судом вказаного водія було притягнуто до відповідальності та накладено штраф.

Однак, водій оскаржив таке рішення в апеляційному порядку та свою скаргу вмотивував тим, що в день складання на нього вказаного протоколу заборгованість з аліментів було повністю погашена, однак постанову про скасування вказаного обмеження держвиконавцем булу винесено лише через два місяці.

А тому складання протоколу та рішення суду першої інстанції є незаконними.

Апеляційний суд вказані доводи ґрунтовними не визнав та у своїй постанові вказав про таке.

Положеннями ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. Вказана постанова надсилається сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення порушені їх права та законні інтереси.

Дія постанови державного виконавця щодо тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами припиняється після погашення заборгованості по аліментах відповідною постановою державного виконавця.

Враховуючи те, що на час як складання протоколу так і винесення судом постанови про притягнення до адмінвідповідальності заборгованість погашена не була, а постанова ДВС була чинною місцевим судом прийняте законне та обґрунтоване рішення.