Объединение основных средств в один объект ОФ

Згідно з п.4 ПСБО 7 «Основні засоби» об’єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно об’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно або інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством. Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, що мають різний строк корисного використання, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Наприклад: літак і його двигуни можуть відображатися в обліку як окремі зношувані активи, оскільки вони мають різні терміни корисного використання;

У деяких випадках доцільно об’єднати окремі незначущі об’єкти (ливарні форми, інвентар, бібліотечні фонди), які надійшли одночасно та мають однаковий строк корисного використання, та застосовувати критерії до сукупної вартості.

Автомобільна дорога, вулиця (дорога) — частина території, зокрема, в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Таке визначення надає постанова КМУ «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 р. № 1306.

Автомобільна дорога — лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів (ст. 1 Закону № 2862 «Про автомобільні дороги»).

Водночас ст. 21 Закону № 3353 «Про дорожній рух» говорить, що автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами.

Дорожнє покриття — укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів. Закон № 2862 визначає складові автомобільних доріг загального користування. Складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв’язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів

Крім іншого, цей же законодавчий акт (див. ст. 18) говорить про складові вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, які нас цікавлять. Адже саме вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю згідно зі ст. 16 Закону № 2862, а відповідно до ст. 17 цього ж Закону — управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними ОМС, у віданні яких вони знаходяться. Тобто ці дороги мають складові як об’єкта в межах, які визначає Закон № 2862.

Компетенція власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів визначена ст. 9 Закону № 3353. Отже, автомобільні дороги відповідно до вимог чинного законодавства повинні мати власника. Зокрема, на власників доріг покладено обов’язок з їх обладнання та ремонту.

До споруд згідно з  Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 відносять греблі, тунелі, естакади, мости. Крім того, прикладами споруд можуть бути:

— залізничні колії (код 120201 класу «Будівлі та споруди залізничного транспорту» Класифікатора ДК 013-97);

— дороги, вулиці, автостради (код 120103 підгрупи «Будівлі промислові і спеціальні та інженерні споруди» Класифікатора ДК 013-97);

— дороги для технологічного автотранспорту промислових підприємств, майданчики, тротуари і пішохідні зони, асфальтове покриття навколо будівель, яке виконує свої власні окремі функції (наприклад, стоянка для службових автомобілів — див. лист Мінфіну від 05.12.2011 р. № 31-08410-07-10/30264). Врахуйте! Асфальтове покриття в цеху доцільніше розглядати як складову частину будівлі. Адже воно разом з будівлею цеху виконує, так би мовити, взаємодоповнюючі функції. У такому разі в бухобліку вартість асфальтового покриття збільшує первісну вартість будівлі та обліковується на субрахунку 103 «Будинки та споруди»;

— паркани, огорожі (якщо паркан зводиться без прив’язки до будь-якої нерухомості та виконує певні самостійні функції або обслуговує декілька об’єктів нерухомості, то він вважатиметься самостійним об’єктом ОЗ).

Отже, згідно з наданою Вами інформацією, якщо Ваше підприємство здійснює ремонт ділянок доріг, то ці ділянки не є основними засобами Вашого підприємства, а знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Якщо ділянки доріг використовуються у господарській діяльності підприємства та є власністю підприємства, то їх варто розглядати як складову частину будівлі, до якої веде ця ділянка дороги  на субрахунку 103.