Чим підтвердити неплатоспроможність юридичної особи для нарахування резерву сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків з простроченної дебіторської заборгованості)

На виконання вимог постанови КМУ від 12.05.2021 №458, необхідно внести зміни до алгоритму нарахування резерву кредитних збитків. Один з чинників, зазначений в постанові це наявність обєктивних свідчень неплатоспроможності контрагента за договірними зобовязаннями. На вашу думку, для понсення витрат на нарахування резерву, чи є достатнім свідченням про неплатоспроможність прострочення контрагентом платежів за умовами договору? Чи необхідна яка небудь інша інформація та де її можна отримати? Чи є відкриті дані щодо неплатоспроможності юридичної особи? 

02.07.2021 16:44 1749

Консультація виконавця

Богдан Пересада
Адвокат Київ
У сервісі: 2 роки
298 відгуків (297 +) (1 -)
Консультацій: 992
Топ 3 спеціалізації:
  • Військове право
  • Кредити банків
  • Цивільне право

По вашому питанню повідомляю наступне.

Прострочення контрагентом платежів за умовами договору може бути достатнім лише для застосування чинника: "відсутності надходження оплати від дебітора протягом 365 днів". За умови, що оплата відсутня протягом 365 днів.

Для застосування чинника "наявності об’єктивних свідчень неплатоспроможності контрагента за договірними зобов’язаннями, за якими прострочено виконання такого зобов’язання (при цьому суб’єктом господарювання державного сектору економіки ведеться претензійно-позовна робота щодо такого контрагента)" необхідно ведення претензійно-позовної роботи щодо такого контрагента, оскільки це прямо передбачено постановою КМУ (тобто, без ведення претензійно-позовної роботи застосування цього чиннику неможливо).

До "наявності об’єктивних свідчень неплатоспроможності контрагента за договірними зобов’язаннями, за якими прострочено виконання такого зобов’язання" можна віднести наступні (як усі разом так і кожна окремо):

1) негативна відповідь контрагента на претензію (відмова від погашення заборгованості, повідомлення про неможливість погашення заборгованості);

2) відсутність відповіді на претензію протягом 35 днів (місяць на розгляд відповідно до ч. 6 ст. 222 Господарського кодексу України та ~ 5 днів на поштовий обіг);

3) не виконання контрагентом рішення суду (яке набрало законної сили) про стягнення з нього заборгованості;

4) відкриття щодо контрагента провадження у справі про банкрутство (можна перевірити на сайті http://www.arbitr.gov.ua/pages/157 також така інформація публікується безпосереньо у реєстрі ЄДРПОУ https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search (у полі: Дані про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації));

5) повернення державним/приватним виконавцем виконавчого документу з підстав передбачених пунктами 2, 5, 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";

6) наявність у реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua), рішень про стягнення заборгованості з контрагента;

7) наявність у реєстрі виконавчих проваджень (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) інформації щодо відкритих виконавчих проваджень щодо контрагента.

Наведений перелік не є та не може бути вичерпним, оскільки у кожній ситуації можуть бути певні, конкретні обставини, що явно свідчать про неплатоспроможність контрагента.

За наявності додаткових питань або уточнень можете написати тут чи зв`язатись за вказаними у профілі контактами.

З повагою,

Пересада Богдан.

Якщо подобається, тисни кнопку
Не знайшли відповіді на своє запитання? Тоді поставте платне або безкоштовне запитання
Підписуйтесь на B2BConsult.ua в соціальних мережах!
І будьте в курсі правових, податкових, фінансових новин України, а також нашого сервісу!

Підписатися в Facebook

Підписатися в Instagram

Підписатися в Telegram