О перечислении в бюджет остатка средств от реализации залежалых грузов

Разъяснить порядок отражения в бухгалтерском учете выручки от реализации залежалого груза (за минусом покрытия расходов порта по хранению, реализации залежалых грузов) в случаях:


  • грузовладелец письменно подтвердил отказ от средств, полученных от реализации залежалого груза;

  • с грузовладельцем-нерезидентом нет производственно-финансовых отношений и у порта отсутствует информация о его деятельности и нахождении;



В вышеуказанных случаях выручка отражается на доходах порта или подлежит перечислению в бюджет?


В п.5 Декрета КМУ №33-93 от 8.04.1993г. предусмотрено, что орган, который осуществляет реализацию залежалого груза, перечисляет в Государственный валютный фонд Украины полученную валюту за минусом затрат по реализации груза.


Существует ли на сегодняшний день вышеуказанный Государственный валютный фонд Украины?

12.02.2018 16:34 2712

Консультація виконавця

B2B Consult
Експерт
У сервісі: 6 років
0 відгуків (0 +) (0 -)
Консультацій: 511

АКТУАЛЬНО НА 28.01.2013


 Согласно п.5 Декрета КМУ №33-93 от 8.04.1993г. порт, который осуществляет реализацию залежалого груза, перечисляет в Государственный валютный фонд Украины полученную валюту за минусом затрат по реализации груза.


 В действующем в настоящее время Бюджетном кодексе Украины отсутствует такое понятие, как Государственный валютный фонд.


 В тоже время в Бюджетном кодексе среди доходов общего фонда местных бюджетов указаны:


«20) кошти від реалізації безхазяйного майна (у тому числі такого, від якого відмовився власник або отримувач), знахідок, спадкового майна (у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття), майна, одержаного територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, а також валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі».


 Как видим в этот пункт вполне вписывается и выручка от реализации залежалых грузов в указанных вами случаях.


 Кроме этого необходимо учесть требования ст.167, 169 КТМ:


 Стаття 167. Здача незапитаного вантажу на зберігання


Якщо для перевезення вантажу було надано не все судно і в порту призначення одержувач не запитав цей вантаж, не розпорядився ним або відмовився від нього, перевізник вправі, повідомивши про це відправника, здати вантаж на зберігання на склад або в інше надійне місце за рахунок і на ризик відправника.


Якщо для перевезення вантажу було надано все судно, капітан, у разі неявки одержувача в порту призначення або у разі його відмови від приймання вантажу зобов'язаний негайно повідомити про це відправника. Вивантаження і здача вантажу на склад проводиться капітаном лише після закінчення термінів вивантаження і контрсталійного часу і за умови, що в ці терміни не надійде іншого розпорядження відправника. Час, витрачений перевізником на здачу вантажу на зберігання, розглядається як простій судна.


Якщо протягом двох місяців з дня приходу судна в порт зданий на зберігання вантаж не буде запитаний і відправник не сплатить перевізнику всіх належних за це перевезення сум, перевізник вправі продати вантаж. Незапитаний вантаж, що швидко псується, можна продати і до закінчення зазначеного терміну. Про факт продажу вантажу перевізник повідомляє відправника.


У морських портах України терміни і порядок зберігання вантажів до отримання їх одержувачем визначаються правилами, що встановлюються Міністерством транспорту України згідно із статтею 3 цього Кодексу.


Вантажі, що зберігаються у портах понад встановлені терміни, підлягають продажу у порядку, встановленому чинним законодавством України, з компенсацією портам витрат на зберігання, відповідно до правил статті 169 цього Кодексу.


 Стаття 169. Продаж незапитаного і зданого на зберігання вантажу


Суми, виручені від продажу вантажу, зазначеного в статті 167 цього Кодексу, за вирахуванням сум, належних перевізнику, зараховуються на депозит перевізника для видачі за належністю.


Якщо виручених від продажу сум виявиться недостатньо для покриття належних перевізнику платежів і витрат, пов'язаних із зберіганням і продажем вантажу, перевізник вправі стягнути недоодержані суми з відправника.


Якщо протягом шести місяців з дня продажу вантажу ніхто не заявить своїх прав на суму, виручену від його продажу, то ця сума за вирахуванням належних перевізнику платежів, надходить до Державного бюджету України, а сума, виручена від продажу бездокументного вантажу, - в доход перевізника на покриття збитків, викликаних задоволенням вимог, зв'язаних з втратою або нестачею вантажів.


 


Учитывая, что в статье 167 прямо указаны залежалые грузы в порту, и эти статьи ссылаются друг на друга, анализ данных норм приводит к следующему выводу.


Остаток средств, за вычетом расходов порта, через 6 месяцев после продажи груза подлежит перечислению в бюджет на соответствующий счет в казначействе. Это правило работает и в случае отказа владелеца груза от средств, а также если с владельцем нет каких либо контактов. Вся полученная выручка могла бы остаться у порта, если бы грузовладелец передал (подарил) груз порту до перехода его в разряд залежалых.


 


 Возникает вопрос, есть ли ответственность за не перечисление средств в бюджет? Про нашему мнению, какой либо финансовой ответственности в виде штрафа нет, но есть административная ответственность, а также уголовная (при фискальном, предвзятом подходе контролирующих органов).


 


В чем заключается уголовная ответственность?


Контролирующие органы могут исходить из следующего:


- остаток средств от залежалых грузов по истечении 6 месяцев это бюджетные средства или средства принадлежащие порту? Это бюджетные средства, которые используются портом не по назначению;


- если эти бюджетные средства не будут перечислены в бюджет, а останутся у порта и фактически будет использованы на нужды порты? В этом случае можно констатировать нецелевое использование бюджетных средств.


 


По нашему мнению, с таким подходом можно поспорить на основании того, что денежные средства, не перечисленные в бюджет остаются «средствами порта, несвоевременно перечисленные в бюджет», а «бюджетными» становятся после поступления в бюджет. Нецелевое же использование бюджетных средств, согласно ст. 119 Бюджетного кодекса, может возникнуть после перечисления средств из бюджета на какие либо цели, а не до этого.


Но это оптимистический вариант, с которым контролирующий орган может не согласиться и развитие событий может пойти по пути уголовной ответственности по ст. 210 УК «Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням», поскольку в этой статье есть свое определение бюджетных средств: «До бюджетних коштів належать кошти, що включаються до державного бюджету і місцевих бюджетів незалежно від джерела їх формування».  Это определение довольно широкое и может включать в себя также остаток средств от залежалых грузов, не перечисленных в бюджет своевременно.

Якщо подобається, тисни кнопку
Не знайшли відповіді на своє запитання? Тоді поставте платне або безкоштовне запитання
Підписуйтесь на B2BConsult.ua в соціальних мережах!
І будьте в курсі правових, податкових, фінансових новин України, а також нашого сервісу!

Підписатися в Facebook

Підписатися в Instagram

Підписатися в Telegram