Оплата за ненадані комунальні послуги

Доброго дня.
Проживаю з 1980-х років в багатоповерховому будинку (зараз є ОСББ), в приватизованій квартирі. Маю індивідуальне опалення зроблене років 10 тому за власні кошти.
Згідно квитанцій ми оплачуємо транспорт газу, використаний газ по лічильнику і сплачуємо Теплокомуненерго частку за центральне опалення, так як через квартиру проходить труба загального призначення (яка нам і не протрібна, але яку не можливо прибрати з квартири, так як не всі сусіди мають індивідуальне опалення).
З минулого року, почали приходити додаткові нарахування від Теплокомунеренго за "загально будинкові потреби". Представники Теплокомуненерго пояснили, що це плата за опалення підїзду, за труби що проходять в підвальних приміщеннях і тп. По проекту опалення підїздів не передбачено, а власного підвального приміщення я немаю (при розподілі квартир, моя бабця яка була власницею відмовилась від нього, так як на той час це просто було підвальне приміщення, хаотично розділене перегородками і роздано для самостійного закінчення). Права власності на підвали сусіди не мають.
З сторони Теплокомуненергія поступила Претензія за мій борг, з погрозою судового розгляду за несплату.
Чи зобовязана я платити цю послугу якою я не користуюся, чи всетаки за відсутності наданої мені послуги, можу за неї не платити?
Чи необхідна угода Теплокомуненерго зі мною за надання їхніх послуг (хоча від них я жодних послуг не отримую)?
В разі аварійної ситуації, чи зобовязаний Теплокомуненерго робити ремонт труб підвальних приміщень, якщо вони вимагають за цю послугу оплату?

25.08.2022 18:25 880

Консультація виконавця

Андрей Карпенко
Адвокат Київ
У сервісі: 3 роки
146 відгуків (146 +) (0 -)
Консультацій: 731

Вітаю!

1.

Місця загального користування (МЗК) – місця, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, крім допоміжних приміщень.

Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (ВФС) – втрати теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи опалення поза межами опалюваних приміщень, опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, а також обсяг теплової енергії від транзитних ділянок трубопроводів цієї системи, що надходить у приміщення з індивідуальним опаленням та приміщення, у якому комунальна послуга з постачання теплової енергії не надається.

Нарахування за МЗК та ВФС нараховуються та розподіляються на усіх мешканців будинку згідно «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315.

Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Внутрішньобудинкові мережі централізованого   опалення і гарячого водопостачання (ЦО і ГВП) належать до інженерного (технічного обладнання) житлового будинку і є його невід’ємною частиною.

Адже за рахунок тепловиділень від розподільчих трубопроводів, які розташовані в місцях загального користування будинку, створюються сприятливі умови для нормального функціонування мереж водопостачання, водовідведення та інших комунікацій.

Серед співвласників багатоквартирних будинків (власників житлових/нежитлових приміщень) усталилася думка, що в разі відключення приміщення від систем централізованого опалення та встановлення індивідуального опалення вони не повинні сплачувати за послуги теплопостачальної організації. Проте законодавством України передбачені зобов’язання співвласників будинку щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення, спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника, а також оплати комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку.

Постановою Верховного суду України від 22 грудня 2020 року по справі  № 311/3489/18 визначено, що споживач, який відключений від системи централізованого опалення, зобов’язаний брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема, місць загального користування.

Позиція Верховного суду України ґрунтується на тому, що спільним майном у багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

До допоміжних приміщень багатоквартирного будинку належать приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців: колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення. 

Зокрема, внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід’ємною частиною.
    Правовідносини, що виникають між сторонами з приводу постачання теплової енергії, врегульовано законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі – Правила № 630), Методикою розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 (далі – Методика № 359), якою встановлено порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами.
    Згідно Правил№ 630 споживачі, які відмовились від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до Методики (п.28 Правил № 630).
    Загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою:
кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування;
утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. 
    При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника (згідно з пунктом 2.1.4 Методики № 359).

Також відповідно до  розділу шостого «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд,  а також на господарсько-побутові потреби України» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженого Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року № 82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

    Таким чином, нарахування теплопостачальними організаціями оплати за послуги з опалення місць загального користування співвласникам будинку, які відключені від систем централізованого опалення, законодавчо обґрунтовані та носять обов’язковий характер. Щоб уникнути негативних наслідків, пов’язаних із заборгованістю за послуги з постачання теплової енергії, радимо вчасно здійснювати оплату та не накопичувати борги. 

2.

АВАРІЙНІ РОБОТИ ПОВИНЕН ВИКОНУВАТИ ТОЙ З КИМ УКЛАДЕН У ВАС ДОГОВІР НА ОБСЛУГОВУВАННЯ ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВОЇ СИСТЕМИ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ. 

Мінрегіон визначив механізм обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного житлового будинку, забезпечення їх належного функціонування, технічного обслуговування та ремонту.

Відповідний порядок було затверджено наказом міністерства від 15 серпня 2018 року № 219.

Порядок поширюється на упрвителів або інших осіб, уповноважених співвласниками багатоквартирного будинку на виконання робіт з  та  внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, а також  з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення  з використанням та обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж.

 Обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води  здійснюється виконавцем і включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації.

 Обслуговування складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо, та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку.

 складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо, та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку.

 складається з комплексу робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання. Поточний ремонт має проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію в періодах між капітальним ремонтом.

 на підставі відповідного договору з власником, що передбачає види та періодичність проведення робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем і порядок ліквідації аварій.

, умови такого обслуговування зазначаються у договорі про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Зокрема, види та періодичність робіт включаються до періодичності виконання робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а витрати з обслуговування внутрішньобудинкової системи - до кошторису витрат з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

, умови такого обслуговування включаються до індивідуального договору про надання такої послуги.

У наказі визначено також і питання поточного ремонту внутрішньобудинкових систем. Зокрема, зазначено, що проведення робіт з поточного ремонту планується у строки та у спосіб, що максимально . У разі аварії внутрішньобудинкової системи виконавець має невідкладно її ліквідувати.

Якщо подобається, тисни кнопку
Не знайшли відповіді на своє запитання? Тоді поставте платне або безкоштовне запитання
Підписуйтесь на B2BConsult.ua в соціальних мережах!
І будьте в курсі правових, податкових, фінансових новин України, а також нашого сервісу!

Підписатися в Facebook

Підписатися в Instagram

Підписатися в Telegram