сімейне право. право власності на автомобіль
Доброго дня. Чоловік та дружина перебувають у зареєстрованому шлюбі. У чоловіка у власності є авто, придбане до шлюбу. В період шлюбу подружжя вирішує переоформити авто на дружину. Ціль - отримання нових держаних номерів на авто, які будуть зареєстровані за місцем реєстрації дружини. Тобто змінити серію номерного знаку на інший регіон. Для цього чоловік здає авто на продаж через комісію, уклавши договір комісії. Дружина купує це авто у комісіонера та реєструє його на себе. Після реєстрації авто має нового власника - дружину. Але після перереєстрації авто дружина користується транспортом самостійно, чоловіку авто не дає, а потім залишає чоловіка та планує розірвати шлюб.Питання - чи можна визнати договір купівлі-продажу недійсним/фіктивним чи удаваним? Яким чином зробити чоловіка знов єдиним власником авто? Дякую
Консультація виконавця
У Вашому випадку слід звернути увагу на таке.
Відповідно до положень статті 215 ЦК України,
- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
- Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
- Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до положень статті 203 ЦК України,
- Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
- Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
- Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
- Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
- Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до положень статті 234 ЦК України,
- Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
- Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
- Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
Відповідно до положень статті 235 ЦК України,
- Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
- Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Із зазначених положень випливає наступне.
Для того, щоб визнати в судовому порядку правочин недійсним необхідно надати суду докази його недійсності хоча б за однією із ознак вказаних у статті 203 ЦК України.
Такими ознаками недійсності є: дієздатність особи, її воля, форма правочину, реальність наслідків.
Тобто,
- або особа була недієздатною;
- або особа не бажала вчиняти такий правочин, проте змушена була це робити, або насправді вчинений правочин не відповідає фактичному;
- або правочин не має письмової та/або нотаріальної форми посвідчення;
- або реального настання наслідків, які очікувались від правочину не відбулось.
Будь-яка із вказаних ознак є підставою для визнання правочину недійсним.
Фіктивність правочину, передбаченого статтею 234 ЦК України, випливає з ознаки реальності настання наслідків правочину. Якщо реальні наслідки не настали, то такий правочин є фіктивним, якщо настали - ні.
Удаваний правочин, передбачений статтею 235 ЦК України, випливає з ознак волі осіб та реальності наслідків. Якщо особи уклали один правочин, хоча по суті вчиняли інший, то такий правочин є удаваним.
У Вашому випадку Ви і Ваша дружина є дієздатними особами, які за власним бажанням, без будь-якого примушування укладали правочини з дотриманням передбаченої законом їх форми та способу.
При цьому, Ваша дружина дійсно отримала продане авто, тобто настали реальні наслідки, які передбачались, авто перейшло в її власність і за документами, і по факту, що виключає можливість визнання такого договору фіктивним.
Щодо удаваного правочину, то слід зазначити, що ви, як планували і бажали здійснити продаж (переоформлення) авто, так і зробили це фактично, тобто зробили і оформили те, що хотіли і так, як хотіли. Тобто, іншого правочину, ніж вами вчинений не відбулось, а мета, як то переоформлення номерів, чи регіону істотного значення не має.
Можна було б визнавати договір купівлі-продажу не укладеним по факту не передання грошових коштів, але у вашій схемі є посередник – комісіонер, що скоріш за все, виключає і таку можливість. (Це питання потребує ознайомлення з усіма документами).
Отже, із зазначених Вами обставин визнати договір купівлі-продажу недійсним/фіктивним, чи удаваним не вбачається можливим, оскільки відсутні ознаки та підстави, що передбачені ст.ст.203,234,235 Цивільного кодексу України. Ви з дружиною стали співвласниками набутого майна. Також, з цих же обставин, не можливо зробити чоловіка єдиним власником авто.
Проте, буде доцільним детальне вивчення документів і обставин на предмет виявлення всіх недоліків, або фактів, які можливо використати, як докази на Вашу користь і знайти інше рішення, що буде не просто бажаним, а реальним.
Всього Вам доброго!
З повагою,
Судовий юрист, аналітик
Інна О. Клименок
-
Побачити вiдповiдь на вiдгук
Добре. Але ж можна визнати авто не спільною власністю подружжя, а особистою власністю чоловіка, посилаючись на те, що фактично гроші на придбання авто не надавались особисто дружиною, тобто не за її власні кошти відбулась так звана угода. До речі, грошові кошти не були звісно отримані, а лише комісіонер отримав суму за свої послуги. Отже, навіть якщо і не визнавати договір недійсним та т.п., можливо ж визначити статус майна подружжя - як особисту приватну власність чоловіка та зробити зміни у державній реєстрації?
-
По-перше, доброго дня, Марино! По-друге, поставлене запитання не містить жодних відомостей про факти оплати, чи не оплати (рух грошових коштів, проведені розрахунки) за авто, а тому консультація з урахуванням не зазначених відомостей буде гуртуватись на припущеннях, що є неприйнятним та помилковим, бо припущення щодо грошових коштів можна зробити, як на користь чоловіка, так і на користь дружини. По-третє, якщо Ви уважно читали, то в моїй консультації зазначено, що «…Можна було б визнавати договір купівлі-продажу не укладеним по факту не передання грошових коштів, але у вашій схемі є посередник – комісіонер, що скоріш за все, виключає і таку можливість. (Це питання потребує ознайомлення з усіма документами)...» а також, що, «…буде доцільним детальне вивчення документів і обставин на предмет виявлення всіх недоліків, або фактів, які можливо використати, як докази на Вашу користь і знайти інше рішення, що буде не просто бажаним, а реальним...» Визнання статусу майна подружжя - як особисту приватну власність чоловіка та внесення змін до держреєстру з підстав придбання майна за кошти чоловіка, а не дружини – це зовсім інша умова, яка в замовленні не зазначена. За таким, мною надана консультація на підставі викладених обставин та з порадою більш детального вивчення, а не на власних припущеннях.
-
