До скільки можна шуміти в квартирі і не заважати при цьому сусідам

Життя в суспільстві зобов'язує дотримуватися низки певних правил, серед яких основним є режим тиші.

Що треба знати, починаючи ремонт у квартирі і як боротися з галасливими сусідами, розбираємо далі.

Документальне обґрунтування

Багато мешканців багатоквартирних будинків та житлових будівель не дотримуються умов, визначених законом. Хтось не знайомий із законодавством, а хтось просто ігнорує Закон про тишу.

В результаті між сусідами нерідко виникають конфлікти. Одні, не знаючи правил, лаються з людьми, що живуть поруч, хоча ті за законом можуть шуміти. Інші мовчки зазнають шуму навіть у тих випадках, коли мають повне право на тишу.

Щоб таких ситуацій було якнайменше, всі громадяни України повинні знати та дотримуватися своїх прав та обов'язків щодо проживання у багатоквартирних будинках та приватних будинках, розташованих у безпосередній близькості один до одного.

Регулювання даних правовідносин здійснюється такими нормативними актами:

• КоАП - Кодекс адміністративних правопорушень. У документі позначені часові рамки, коли можна шуміти, принципи тиші і що означає поняття «порушення спокою». Також у нормативному акті міститься інформація про штрафні санкції, конфіскацію обладнання, апаратури, якими було здійснено шум.
• Санітарні норми. У документі визначено норми звуку (дБа) для різних ситуацій. Тимчасові проміжки та дні, коли допускається та не допускається шуміти.
• Правила сусідства за умов багатоквартирних будинків. У документі зазначено основні моменти: шанобливе ставлення до сусідів та громадського майна. Також у правилах зазначено інформацію про різні протиправні дії, у тому числі порушення тиші.

Закон України про дотримання тиші ухвалено 1994 року. За час дії в документ було внесено значну кількість доповнень та поправок. У ньому знаходиться інформація про те коли шуміти можна, а коли необхідно дотримуватися правил і дотримуватися тиші.

Також у нормативно-правових актах прописані категорії приміщень, у яких дотримання режиму тиші є обов'язковим, до них належать:

• багатоквартирні будинки, де проживають люди та прибудинкова територія;
• медичні заклади;
• дитячі садки, школи, ВНЗ та інші освітні заклади;
• приміщення санаторного типу;
• театри;
• підприємства громадського харчування, клуби, розважальні центри, що розташовані на території з житловими будинками;
• підприємства готельно-готельного типу;
• міські зони відпочинку, території для прогулянок.

Всі об'єкти, які перераховані вище, належать до категорії захищених, у зв'язку з чим на них зобов'язані дотримуватися санітарних норм за рівнем шуму.

У період з 22:00 до 8:00 на території об'єктів, що захищаються, неприпустимо:

• Гучний спів;
• Крики;
• Робота на повній потужності радіо та медіасистем, програвачів, Bluetooth-колонок та іншої апаратури.
• Використання різних джерел шуму, таких як мікрофон, гучномовець, рупор, ретранслятор.
• Вибух піротехніки, запуск феєрверків.

Ця заборона діє у будні, вихідні та святкові дні.

Допустимий рівень шуму в квартирі

В Україні допустимий рівень шуму в квартирі прописаний у «Держбуд нормах»:

 Залежно від часу доби, норми шуму житлових приміщень в Україні такі:

• з 22 до 8 годин – не більше 45 дБА,
• з 8 до 22 годин – не більше 55 дБА.

Ці обмеження актуальні не тільки для мешканців багатоквартирних будинків, але також для тих установ та закладів, що розташовані на території населених пунктів.

Як визначають рівень шуму

Самостійно виміряти рівень шуму в приміщенні проблематично, тому що для цього потрібен спеціальний прилад. Висновки про перевищення допустимих показників має робити спеціаліст. Але при цьому громадяни України повинні мати уявлення, які їхні дії чинять той чи інший шум.

Яким буде покарання

Згідно з чинним законодавством України, за порушення правил дотримання тиші, винуватцям передбачено адміністративну відповідальність. у вигляді:

• попередження або штрафу для пересічних громадян - 5-15 неоподатковуваних мінімумів доходів (від 85 до 255 гривень);
• накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - 15-30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 510 гривень).

Якщо порушник тиші був неодноразово притягнутий до відповідальності, то за повторний інцидент може бути покараний в такий спосіб.

• Конфіскація апаратури та обладнання, які були джерелом шуму.
• Конфіскація піротехніки та інших предметів, за допомогою яких було здійснено шум.
• Виплата штрафу у розмірі від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 510 гривень).
• Якщо шум було здійснено з вини громадян — суб'єктів господарської діяльності або посадових осіб, розмір штрафу становить — від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 2550 гривень).
• У громадян — суб'єктів господарської діяльності та посадових осіб, винних у порушенні тиші також має бути конфіскована апаратура, обладнання та інші засоби, винуватці шуму.

Коли можна робити ремонт

Щоб конфліктні ситуації з сусідами траплялися якомога рідше через ремонтні роботи, рекомендується дотримуватись правил, які встановлені відповідними законодавчими актами.

Крім цього, для мінімізації виникнення конфліктів, власникам чи орендарям квартири необхідно попереджати сусідів про початок проведення ремонтних робіт.

Документи, що регламентують дотримання режиму тиші:

• Постанова №45 від 2006р. Кабінету Міністрів України «Правила користування приміщеннями житлових будинків».

Згідно з документом, проведення ремонтно-будівельних робіт у неробочі та святкові дні можливі у випадках, коли решта мешканців погоджується тимчасово терпіти шум. При цьому шум від ремонту повинен знаходитись у межах допустимих значень відповідно до санітарних норм.

• Постанова №572 Кабінету Міністрів України від 08.10.92, п.9 “Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків” містить аналогічні правила щодо шуму в багатоквартирних будинках.

При цьому варто пам'ятати — якщо святковий день випадає на неробочий день, то вихідний переноситься наступного дня, який слідує за святковим або неробочим.

З скільки і до скільки можна шуміти

Відповідно до закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” всі громадяни, що живуть у багатоквартирних будинках, зобов'язані дотримуватися правил:

• не виробляти гучних звуків (робота техніки, крики, музика тощо) щодня з 22 :00 до 8:00;
• не проводити ремонтні роботи з високим рівнем шуму з понеділка до п'ятниці з 21:00 до 8:00 та цілодобово в суботу, неділю, а також у дні свят, які визначені законодавчо.

Крім багатоквартирних будинків правила, прописані в законі, поширюються на приватні будинки, розташовані в населених пунктах та громадські підприємства, що знаходяться в безпосередній близькості до житлових приміщень.

У документах та нормативних актах України в яких є положення про тишу, прописано низку винятків, коли шум допускається:

• Під час роботи екстрених служб під час запобігання наступу або усунення різноманітних надзвичайних подій.
• Під час роботи медичних служб під час надання екстреної допомоги.
• Працюючи органів правопорядку.
• За необхідності проведення аварійних робіт.
• Під час проведення різноманітних масових заходів, які дозволені органами місцевого самоврядування;
• Під час проведення свят з використанням піротехніки, після погодження з органами місцевого самоврядування;
• Коли шум від проведення заходів ізольований і не заважає іншим, як, наприклад, під час роботи караоке-клубів.

Сюди також належать всі можливі випадки порушення режиму тиші, які затверджує місцева влада.

Що робити, якщо сусіди надто галасливі

Незважаючи на низку законів і правил, галасливі сусіди є в кожному будинку. Для боротьби з ними юристи рекомендують вживати наступних заходів:

• Спробувати домовитися з порушниками спокою у ввічливій формі. Цілком можливо, що люди просто не знають і не розуміють, що вони заважають комусь.
• Якщо галасливі сусіди не хочуть дотримуватись правил, необхідно поінформувати їх про те, що наступний ваш крок буде — звернення до органів правопорядку.
• Коли розмова не діє, то варто стримати слово і все ж таки звернутися до поліції. При спілкуванні з оператором необхідно вказати як адресу правопорушників, але й дати інформацію себе.
• Для ефективності звернення до поліції добре, якщо знайдуться свідки, які зможуть підтвердити ваші слова. Рекомендується зняти відео або зробити фото для вірогідності.
• Після звернення до поліції можна складати позовну заяву до суду.

При складанні позовної заяви рекомендується звертатись за допомогою до юриста. Сама заява пишеться від руки і містить таку інформацію:

• назва суду, де буде розглянутий позов;
• ПІБ позивачів та відповідачів, дані за місцем проживання, номери телефонів;
• перелік причин, через які позивач мати право на моральну шкоду;
• сума моральної шкоди, обґрунтування суми;
• умови, які є підставою для подання позову - якого роду шум, його джерела та тривалість;
• висновок держ.сан.епід. експертизи, або приватної лабораторії щодо порушення санітарних норм рівня шуму;
• лікарська довідка про негативний вплив шуму на організм позивача;
• документальне підтвердження з аптек чи медустанов;
• протокол адмінправопорушення, який склали представники поліції;
• дані свідків шуму;
• фото, відео чи аудіо фіксація факту порушення.

Далеко не всю інформацію людина, яка раніше ніколи не стикалася з подібною, може зібрати самостійно. Якщо справа дійшла до суду, рекомендуємо скористатися допомогою кваліфікованого юриста. А зробити це можна у розділі консультацій сайту B2B consult.