Масштабні зміни у бухгалтерській звітності: що готує новий законопроєкт у 2025 році

У лютому 2025 року Міністерство фінансів України презентувало законопроєкт, який передбачає суттєве оновлення правил фінансової звітності в рамках існуючого Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999. Йдеться, зокрема, про впровадження обов’язкової нефінансової звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств. Ця ініціатива є черговим кроком до гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами. Основні напрями змін:

• введення звітності зі сталого розвитку (ESG-звітності);
• нові критерії класифікації підприємств за розміром;
• оновлення вимог до головного бухгалтера;
• розширення обов’язковості застосування МСФЗ;
• посилення повноважень Мінфіну в регулюванні звітності.

Зміни у звітності зі сталого розвитку

Сталий розвиток обов’язково має враховувати економічні та екологічні інтереси суспільства. Тому компанії, які належать до великого бізнесу або публічного сектору, будуть зобов’язані розкривати інформацію не лише про фінансові показники, а й про екологічні, соціальні та управлінські аспекти своєї діяльності. Поетапне впровадження сталого розвитку та звітності цієї сфери, виглядає наступним чином:

• Великі компанії (понад 500 працівників) — перший звітний рік — 2026;
• Материнські компанії великих груп (також понад 500 осіб) — перший звітний рік — 2026;
• Інші великі підприємства та їхні материнські структури — перший звітний рік — 2027;
• Малі та середні компанії з цінними паперами на біржі — перший звітний рік — 2028;

Згідно нововведень, підприємства повинні подавати нефінансову звітність нарівні з фінансовою. Разом з тим бізнесу буде надано час на адаптацію до нових вимог.

Оновлена класифікація компаній

В оновленому законі окрему увагу приділено підвищенню граничних показників, що визначають категорію підприємств. Категорування підприємств дозволить частині бізнесу уникнути вимог щодо обов’язкової звітності згідно Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Критерії катеригування підприємств:

• Категорія підприємства — мікро; було активів: ≤ 350 тис. євро / ≤ 700 тис. €, стає: ≤ 450 тис. € / ≤ 900 тис. €;
• Категорія підприємства — малі; було: ≤ 4 млн € / ≤ 8 млн €, стає: ≤ 5 млн € / ≤ 10 млн €;
• Категорія підприємства — середні; було: ≤ 20 млн € / ≤ 40 млн €, стає: ≤ 25 млн € / ≤ 50 млн €;
• Категорія підприємства — великі; було: > 20 млн € / > 40 млн €, стає: > 25 млн € / > 50 млн €

Наслідки оновленої класифікації для бізнесу: деякі малі підприємства будуть віднесені до мікропідприємств і звільнені від частини обов’язкової звітності. Кількість компаній, які зобов’язані проходити аудит, зменшиться. Перехід до нової класифікації відбудеться за результатами фінзвітності за 2025 рік.

Вимоги до головного бухгалтера — яких змін очікувати

В оновленому законі також враховані зміни, що торкнуться роботи головного бухгалтера підприємства. Варто зазначено, що перелік обов’язків суттєво скорочено. Скасовані вимоги:

• контроль обліку усіх господарських операцій;
• перевірка бухобліку філій підприємства;
• фінансовий моніторинг.

Замість скасованих обов’язків, головні бухгалтери мають виконувати інші завдання. Оновлені функції:

• дотримання рекомендованих стандартів та принципів ведення бухгалтерії;
• складання звітності за фінансовими показниками, управлінням та сталим розвитком.

Також відбулися зміни в кваліфікаційних вимогах щодо кандидатів на посаду головного бухгалтера. Раніше цінували вищу економічну освіту та стаж роботи потенційного працівника. Тепер у фокусі вища освіта (бухгалтерська, фінансова, економічна), стаж роботи в сферах оподаткування, аудиту та бухгалтерському обліку. Рекомендації щодо вимог до кандидатів на посаду головного бухгалтера, відкривають можливості тим шукачам роботи, що раніше працювали в аудиті, наприклад.

Обов’язкове застосування МСФЗ — які зміни відбулися

З 2026 року перелік суб’єктів, які зобов’язані вести облік за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), буде розширено. До нього включено:

1. Державні унітарні підприємства;
2. Господарські товариства, у яких держава володіє більшістю акцій (понад 50%).

Зміни означають, що частина державного сектора вперше буде зобов’язана перейти на міжнародні облікові стандарти, що підвищить прозорість і уніфікованість звітності.

Нові повноваження Міністерства фінансів

У законопроєкті чітко визначено розширення функцій центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування державної політики у сфері обліку та звітності. Відтепер Міністерство фінансів не лише регулює бухгалтерський облік і аудит, а також координуватиме сферу звітності зі сталого розвитку. В оновленій редакції статті 6 (перший абзац) закону закріплено, що Мінфін здійснює:

• методологічне регулювання обліку та фінансової звітності;
• організацію нефінансового звітування, зокрема ESG-звітності;
• затвердження порядку складання звітів зі сталого розвитку;
• розробку національних стандартів для бухгалтерського обліку в державному та приватному секторах.

Таким чином, нова роль Міністерства фінансів — регулятор фінансової звітності та координатор обов’язкової нефінансової звітності.

Як зміни вплинуть на український бізнес

Прийняття законопроєкту започатковує одну з наймасштабніших реформ у сфері фінансів та бухобліку за останні роки. Його реалізація матиме для підприємств низку суттєвих наслідків:

• великі компанії вперше подаватимуть звіти про сталий розвиток;
• частина бізнесу буде перекласифікована на основі фінансових показників за 2025 рік;
• деякі суб’єкти господарювання перейдуть у нижчу категорію з відповідним послабленням вимог;
• державні підприємства зобов’яжуть перейти на МСФЗ.

Міністерство фінансів отримує розширені регуляторні повноваження у сфері звітності, включно з ESG-компонентами. Ці зміни вимагатимуть від бізнесу не лише адаптації внутрішніх процесів, а й стратегічного переосмислення підходів до розкриття інформації.