Поки вносяться правки у законопроект № 10449 та тривають дебати з цього приводу, збільшується і кількість судових спорів з питань мобілізації. За останні 2 роки суди розглянули кілька тисяч справ про ухилення й звільнення з військової служби, оскарження рішень ВЛК і подібних.
Під час мобілізації одним з обов’язків громадян є поява за викликом у ТЦК для постановки на облік та призначення на період дії особливого стану Однак немало осіб призовного віку ігнорують ці вимоги, тому збільшується й число випадків притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності.
Сьогодні більшість вироків у справах, які передбачають кримінальну відповідальність, ухвалюється зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Слід нагадати, що згідно статті 336 КК «Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період» передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років. Однак нерідко суди призначають покарання нижче нижньої межі. До таких випадків відноситься неможливість проходження служби через релігійні переконання, що передбачено Конституцією України. І хоч більшість призовників не може надати доказів, що саме віросповідання забороняє вступати на службу до ЗСУ, суди часто призначають покарання з випробуванням.
Однак зафіксовані й призначення реальних покарань. Наприклад, Деснянський районний суд Чернігова призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Обвинувачений визнав ухилення від мобілізації, однак не вбачав у цьому нічого критичного й не мав бажання виправити ситуацію. Оскільки з моменту розгляду провадження минуло 4 місяці, а обвинувачений не з’явився до ТЦК, суд дійшов висновку, що чоловік свідомо ігнорує виконання свого конституційного обов’язку по захисту України як громадянина держави.
Інший випадок – вирок від 09.08.2023 Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області. Чоловіка визнали винним за статтею 336 Кримінального кодексу України з позбавленням волі строком на три роки. У ході призначення покарання було враховано, що обвинувачений має звання капітана, тобто знає свої обов’язки щодо захисту суверенітету держави, усвідомлює наслідки, але вчинив злочин. Аналогічний вирок виніс Охтирський міськрайонний суд Сумської області, де покарання отримав офіцер запасу в званні молодшого лейтенанта.
Поступово напрацьовуються виправдувальні вироки, як наприклад справа, розглянута Тячівським районним судом Закарпатської області. Обвинувачений належав до релігійної організації, вчення якої забороняє брати до рук зброю і подав заяву про заміну військової служби на альтернативну. Суд не розцінив це як ухилення від мобілізації й признав особу невинуватою.
Схожі обставини розглядались судом Тернопільської області, де особу теж було визнано невинуватою через релігійні переконання і готовність до проходження альтернативної служби.
Чимало справ розглядається в наших судах заочно за статтею 111-1 «Колабораційна діяльність». Такі нововведення вмотивовані тим, що сьогодні чимало обвинувачених можуть знаходитися на непідконтрольних територіях, або втікають за кордон. Внаслідок цього, розгляд справ затягується на тривалий час, а потерпілі не можуть домогтися справедливого покарання. Щоб не допускати зловживань з боку захисту, держава обмежує права таких обвинувачених.
Звісно система заочного судочинства сьогодні не є досконалою, фахівці з права постійно піднімають питання того, що зміни у законодавчих актах порушують норми Конвенції з прав людини. Одна з її статей вказує, що обвинувачений має бути інформований про осудні злочини і може мати можливість особисто захищати себе на судовому засіданні. Якщо ці вимоги не виконуються, засуджений може звернутися до Європейського суду з прав людини. І якщо держава не доведе що людина була поінформована про розгляд справи, але свідомо не з’являлась до суду, велика вірогідність того, що суд розцінить цей факт як порушення прав людини.
У підсумку можна сказати, що кримінальна відповідальність для ухилянта не звільняє його від можливості бути мобілізованим у майбутньому. Відповідно до частини 3 ст. 12 Кримінального кодексу, ухилення від мобілізації вважається нетяжким злочином. Відповідно, при врученні повістки таку особу можуть мобілізувати.
Ваше запитання отримають всі консультанти В2В
Ви, як замовник, самостійно встановлюєте вартість консультації
Будь-яким зручним чином - Visa, MasterCard, Privat24, через банк
В стислі терміни від 10 хвилин на фірмовому бланку В2В