Іноземна валюта та курсові різниці: загальні правила обліку

Для сучасного ринку операції з іноземною валютою стали буденним явищем і виробляються все частіше. Але чим популярніше запит на такі угоди, тим більше питань виникає за цими операціями. Далі в статті - розбір особливостей і ключових моментів обліку інвалюти та курсових різниць.

Тлумачення терміна

Щоб визначитися з особливостями обліку інвалюти, для початку потрібно розібратися з тлумаченням терміну "іноземна валюта" (далі скорочено - ІВ). Його визначення даються в декількох офіційних джерелах. У правових актах "Про зовнішньоекономічну діяльність" та "Про валюті і валютні операції" мова йде про ІВ як про готівковій валюті та грошових знаках, які:

• є легальним платіжним засобом на території іншої держави;
• знаходяться в обороті на території іншої держави. 

На додаток до визначення зазначено, що ІВ може бути представлена в тому числі монетами; банкнотами; білетами державної скарбниці.

Також згадується про банківські рахунки і електронні гроші. В "Положенні про бухгалтерський облік" термін ІВ висвітлюється в рамках його використання в бухзвітності підприємств. Там дається визначення, що це валюта, яка відрізняється від валюти звітності. Під нею, в свою чергу, мається на увазі національна валюта України - гривня. Відповідно, при складанні бухзвітності, якщо враховуються різні операції в ІВ, то маються на увазі валюти всіх інших держав, крім України.

Також в Положенні зазначено, що операціями в ІВ називають ті господарські операції (далі скорочено - ХО), грошові розрахунки яких відбуваються в ІВ.

Специфіка статей балансу, і чим вони відрізняються

Вид статті балансу (монетарні / немонетарні) впливає на особливості обліку господарських операцій. Визначення першого терміну дається в Положенні про бухоблік. Прикладами монетарних статей, зазначених у Положенні, є позики, депозити, а також будь-якого виду заборгованості в ІВ.

До немонетарних статей відносяться товарні заборгованості (вони можуть бути як кредиторські, так і дебіторські).

Щоб можна було відобразити інформацію по госпопераціями в бухгалтерських та фінзвітності, для початку ці розрахунки потрібно перевести з ІВ в національну валюту України. Правила обліку регламентуються тим же Положенням про бухоблік.

Рекомендація № 1

Який курс для перерахунку ІВ використовується для складання бухзвітності? За правилом №1 необхідно вибрати актуальний на початок дня дати здійснення конкретної ХО.

Варто відзначити, що необхідно звертатися до строго до офіційного курсу.

Важлива інформація: дане правило також поширюється на всі безготівкові операції. Важливо, щоб при перерахунку ІВ на національну не виникало протиріч з податковим або митним законодавством.

У 2014-2015 роках виникала деяка плутанина з розрахунками. ЇХ подвійність була спровокована тим, що в той період протягом дня діяло одночасно два курсу НБУ. В даний момент в протягом одного дня діє єдиний курс. Труднощі розрахунків і двозначність тлумачення усунені.

Рекомендація № 2

Наступна рекомендація стосується суми авансу (передоплати), яка надається або приймається в ІВ. Аванс може бути призначений для придбання немонетарних активів або оплати робіт / послуг. Вони повинні перераховуватися в національну валюту за валютним курсом на початок того дня, коли аванс був сплачений. 

Якщо авансові платежі вносилися частинами, то вони перераховуються в валюту звітності, виходячи з послідовності їх здійснення. 

У тій ситуації, коли аванс було отримано від третіх осіб в якості оплати поставки готової продукції або робіт / послуг, і якщо він визначається як дохід у звітному періоді, то сума переводиться в національну українську валюту за валютним курсом на початок дня дати отримання передоплати. Якщо аванс виходив від інших осіб частинами, то і перераховується в валюту звітності він згідно послідовності отримання частин передоплати. 

Якщо авансів було більше одного, то для кожної окремої суми розглядається валютний курс на дату здійснення операції.

Якщо поставка товару / послуги сталася раніше, ніж надходження авансового платежу, то необхідно звернутися до рекомендації № 1. Виникнення грошової заборгованості повинно відображатися за валютним курсом НБУ на цю дату. Коли виникає монетарна стаття - бо поставка товару або послуги буде оплачуватися в ІВ - то виходить різниця між днем прийому оплати і днем виникнення такої заборгованості. Ця різниця називається курсової, що відображено в Положенні про бухгалтерський облік.

Курсова різниця: що це таке і як її коректно розраховувати в різних ситуаціях

Поняття "курсова різниця" (далі скорочено - КР) тлумачиться як різниця між однаковими обсягами ІВ при різних валютних курсах.

Як коректно розраховувати КР

Правило № 1. Для визначення КР використовуються тільки монетарні статті балансу. На прикладі погашення заборгованості, при якій використовується інвалюта, КР розраховується по актуальному курсу на дату цього погашення.

Правило №2. КР розраховується тільки щодо офіційного курсу - того валютного курсу, який визначається Національним банком України.

Решта варіантів, як свідчить Положення про бухоблік, є неофіційними для розрахунку КР і не розглядаються. 

Правило № 3. Визначення КР проводиться на кожну дату балансу та на дату здійснення ХО.

Важливо: датою балансу, про яку йде мова, вважається та дата, на яку складається баланс підприємства. Як правило, при складанні необхідних звітних документів відштовхуються від останнього дня звітного періоду (це може бути квартал, 6 або 9 місяців - у разі проміжної звітності, або один календарний рік). Таким чином, дати балансу визначаються для проміжних звітів:

• 31 марта;
• 30 червня;
• 30 вересня.

Для річної звітності - на дату 31 грудня.

Відповідно, КР визначається за національною курсу, який дійсний на момент вищевказаних дат - 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня. Якщо підприємство не готує проміжні фінансові звіти, а робить фінзвітність тільки один раз за календарний рік, то актуальна буде єдина дата - 31 грудня. Під датою ХО мається на увазі день її проведення де-факто.

Використання формули для визначення КР

Для визначення КР використовуються такі поняття:

• власне КР;
• сума ХО;
• офіційний курс на день проведення ХО або день балансу (1);
• офіційний курс на день визначення КР (2).

Абревіатури цих понять використовуються у формулі КР (сума курсових різниць) = схо (сума ХО) х (К2 - К1).

Зверніть увагу, що при визначенні КР важливим фактором є те, з якою метою проводилась ХО. 

Специфіка розрахунку КР щодо ХО або монетарної статті

Як коректно розрахувати КР? Відповідь на це питання міститься в обліковій політиці в Положенні про бухоблік. Наприклад, вибираючи спосіб розрахунку КР, можна отримати різні дані і це безпосередньо вплине на обсяг показників, важливих для ведення податкового обліку.

Важливо про коригування. Коригування застосовуються з того моменту, коли дохід від будь-якого виду діяльності за рік виявляється вищим за відмітку в 20-мільйонний дохід. У тому випадку, коли дана відмітка ще не перевищена, то зменшують або збільшують коригування можуть не застосовуватися.

В якому форматі - розгорнутому / згорнутому - слід оформляти статті активів, доходів, витрат і зобов'язань при складанні фінзвітів? У Положенні про бухоблік відображено, що згортати статті неприпустимо. Чітких вказівок щодо того, згортати або розгортати статті, немає. Однак рекомендації зводяться до того, що у фінзвітності за П (С) БО краще відображати всі статті в розгорнутому форматі.

Ставлення до ІВ в рамках сплати податкових нарахувань

Особливості сплати податку на прибуток: розрахунок податку проводиться з бухгалтерського фінрезультат (на основі П (С) БО або МСФЗ), який був відкоригований на КР, передбачену Податковим кодексом України. Він може бути відкоректований як в сторону збільшення, так і в бік зменшення бази.

Платники податків, які сплачують єдиний податок: якщо з платником податків розраховувалися в ІВ, то тут порядок дій дублює вищевказані. Потрібно буде перерахувати цю суму за офіційним курсом НБУ, який був актуальний в день проведення ХО. Після перерахунку на національну українську валюту, нова сума стане підставою для оподаткування. Податкові відомства вважають, що курсову різницю зі знаком "плюс" потрібно включати в суму для розрахунку податку на прибуток. При цьому негативна різниця не буде зменшувати базу оподаткування єдиним податком.

З цього ми можемо зробити висновок, що податкові відомства виступають за оподаткування не тільки позитивною КР, що виникає при перерахунку доходів на дату створення, а й за оподаткування прибутку при продажу такої інвалюти.