Позбавлення батьківських прав

Сімейним кодексом України (ст. 164) встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення матері або батька дитини батьківських прав, а саме:

• залишення без поважної причини дитини в пологовому будинку або іншої установи охорони здоров'я та відсутність відносно нього батьківського піклування протягом шести місяців;
• ухилення від виховання дітей (свідома і навмисна відсутність турботи, ігнорування потреб дитини та інше);
• хронічний алкоголізм або наркотична залежність (необхідна наявність відповідних медичних висновків);
• експлуатація дитини, в тому числі примушування до жебракування та бродяжництва;
• засудження за вчинення умисного кримінального злочину щодо дитини;
• жорстоке поводження з дітьми (приниження, фізичне або психічне насильство і т.п.).

Позбавлення батьківських прав здійснюється виключно в судовому порядку, з обов'язковою участю органів опіки та піклування (ч.4 ст.19 СК України).

Слід врахувати, що Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про її застосування слід вирішувати тільки після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, в тому числі ставлення батьків до дітей.

З позовом до суду про позбавлення батьківських прав може звернутися обмежене коло осіб (ст.165 СК України): один з батьків; опікун, піклувальник; особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому перебуває дитина; орган опіки та піклування; прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Для складання позовної заяви до суду необхідно звернутися до юриста-адвоката, який спеціалізується у справах про позбавлення батьківських прав, і підготувати приблизний перелік документів: паспорт позивача; довідка про склад сім'ї; довідка про доходи позивача; свідоцтво про народження дитини; характеристика з місця роботи позивача; свідоцтво про розірвання шлюбу; характеристика з місця проживання позивача; акт обстеження житлово-побутових умов позивача; характеристика з місця навчання дитини із зазначенням про участь батьків у її вихованні і інші документи.

Якщо суд приймає рішення про позбавлення батьківських прав батька (матері), то особа, яка позбавлена ​​батьківських прав, втрачає всі права, засновані на спорідненості з дитиною, тобто ті права, якими володіють батьки до досягнення дітьми повноліття.

У статті 166 Сімейного кодексу України перераховані правові наслідки позбавлення батьківських прав батька і матері щодо дитини:

• втрачають право на виховання дітей;
• втрачають права на пільги і державну допомогу;
• перестають бути представниками дитини;
• не можуть бути усиновлювачами та опікунами;
• втрачають немайнові права щодо дітей;
• не можуть розраховувати на майнові права, пов'язані з батьківством і материнством, які присуджувалися б їм при непрацездатності.

У той же час батьки, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов'язку сплати аліментів по утриманню дитини до досягнення нею 18-ти років і участі в додаткових витратах на дітей.

При цьому, позбавлення батька/матері батьківських прав не впливає на обсяг прав самих дітей: дитина зберігає всі майнові права, засновані на кровній спорідненості, зокрема, право на аліменти, права власності на нерухоме майно або право користування житловим приміщенням, право успадкування першої черги після смерті батьків.